Міцуко Учіда — британська піаністка японського походження. Вона народилася 20 грудня 1948 року в Атамі, Японія, і змалку навчалася гри на фортепіано. У 12 років переїхала з батьками до Відня, де навчалася у Віденській музичній академії в Ріхарда Гаузера, а згодом — у Вільгельма Кемпфа та Штефана Ашкеназі. Після повернення батька до Японії Учіда залишилася у Відні й продовжила навчання в Марії Курчо. Дебютувала у Віденському музичному товаристві у 14 років.
У 1968 році Учіда посіла десяте місце на конкурсі королеви Єлизавети в Брюсселі, у 1969-му здобула першу премію на Бетховенському конкурсі у Відні, у 1970-му стала другою на Міжнародному конкурсі піаністів у Варшаві, а в 1975-му отримала другу премію на Міжнародному конкурсі піаністів у Лідсі. У 1983 році була членкинею журі конкурсу королеви Єлизавети. Міжнародне визнання здобули її виконання всіх сонат і 21 фортепіанного концерту Моцарта.
Основу репертуару Учіди становлять твори Моцарта, Бетховена, Шуберта, Шумана, Шопена, Дебюссі, Берга, Шенберга та Веберна. Вона виконала й записала всі фортепіанні сонати Моцарта; цей запис відзначили премією журналу «Gramophone» у 1989 році. Таку саму премію у 2001 році отримав запис Концерту для фортепіано з оркестром Шенберга з Клівлендським оркестром під орудою П’єра Булеза. Преміями також відзначили її виконання всіх фортепіанних концертів Бетховена з оркестром під орудою Курта Зандерлінга, пізніх сонат Бетховена, фортепіанного циклу Шуберта й етюдів Дебюссі.
У 1998 році Учіда стала першою жінкою на посаді директорки Музичного фестивалю в Охай, Каліфорнія. У 2002–2007 роках була запрошеною артисткою Клівлендського оркестру, а в 2010 році — запрошеною артисткою Берлінського філармонічного оркестру. Вона диригувала Англійським камерним оркестром, граючи за роялем, і разом із піаністом Річардом Гудом була художньою керівницею Музичної школи та фестивалю в Марлборо, штат Вермонт. Також входить до Фонду Борлетті—Буїтоні, що підтримує молодих музикантів.
Серед відзнак Учіди — премія Музичного фонду Санторі (1986), почесне звання командора Ордена Британської імперії (2001) і звання командора цього ордена (2009), титул «Інструменталіст року» за версією BBC Music Magazine (2008), почесний ступінь доктора музики Оксфордського університету (2009), премія «Греммі» (2011) за виконання концертів Моцарта № 23 і 24 з Клівлендським оркестром, золота медаль Королівського філармонічного товариства (2013) та Імператорська премія (2015). Її також включили до Зали слави журналу «Gramophone». Учіда має британське громадянство й живе в Лондоні.