Чон Хун

нар. 1953 (Пусан)

Південнокорейський піаніст і диригент Чон Мьон Хун народився 22 січня 1953 року в Пусані. У семирічному віці дебютував як піаніст у Сеулі. 1961 року вирушив до США, де навчався гри на фортепіано в Надії Рейзенберг і диригування в Карла Бамбергера в Маннес-коледжі в Нью-Йорку. 1978 року закінчив аспірантуру Джульярдської школи; 1971 року дебютував у Сеулі як диригент.

На Міжнародному конкурсі імені Петра Чайковського в Москві 1974 року представляв США й здобув другу премію як піаніст. У конкурсних матеріалах його ім’я було записано як «Мюнг Ван Чунг»; під ним він став відомий у Радянському Союзі. Тоді ж вийшла платівка з його конкурсним записом Другого фортепіанного концерту Каміля Сен-Санса. У 1978–1980 роках стажувався як диригент у Карло Марія Джуліні в Лос-Анджелеському філармонічному оркестрі.

1984 року Чон став музичним керівником і головним диригентом Симфонічного оркестру радіо Саарбрюккена. У 1987–1992 роках був запрошеним диригентом флорентійського оперного театру «Театро Комунале», а в 1989–1994 роках — музичним керівником Паризької національної опери. Від 1997 року обіймав посаду головного диригента оркестру Національної академії Санта-Чечилія, від 2000-го — музичного керівника Філармонічного оркестру Французького радіо, а від 2005-го — музичного керівника Сеульського філармонічного оркестру. Також виступав і записувався як запрошений диригент із провідними оркестрами світу.

У його оперному репертуарі — твори Моцарта, Доніцетті, Россіні, Вагнера, Верді, Бізе, Пуччіні, Массне, Прокоф’єва та Шостаковича. Чон особливо відомий інтерпретаціями музики Олів’є Мессіана: диригував симфонією «Турангаліла», оперою «Святий Франциск Ассизький» та іншими його творами. Мессіан присвятив Чону «Концерт для чотирьох виконавців» (1990). Чон був одним із перших виконавців творів Ісана Юна в Європі. Серед його записів — твори Гектора Берліоза, Людвіга ван Бетховена, Джузеппе Верді, Антоніна Дворжака, Анрі Дютійє, Моріса Дюрюфле, Карла Нільсена, Сергія Прокоф’єва, Миколи Римського-Корсакова, Джоаккіно Россіні, Ігоря Стравінського, Габріеля Форе та Дмитра Шостаковича.

Сестри Чона — скрипалька Чон Кьон Хва та віолончелістка Чон Мён Хва. Разом вони виступають у складі «Тріо родини Чон». Чон Мён Хун отримав премію Артуро Тосканіні (1989), а 1991 року французька асоціація музичних і театральних критиків назвала його «Людиною року». Серед його відзнак — орден Почесного легіону (1992), звання «Людина року» ЮНЕСКО (1995), премія «Греммі» (1996), звання почесного члена Національної академії Святої Чечилії в Римі (2002) та почесне звання «Посол корейської культури».

Організації

Вчителі