Наталія Корихалова

1929 (Ленінград) — 2013 (Санкт-Петербург)

Наталія Корихалова — радянська та російська музична педагогиня, професорка, музикознавиця й філологиня. Народилася 1 лютого 1929 року в Ленінграді. У 1947 році закінчила спеціальну музичну школу-десятирічку при Ленінградській консерваторії, а 1955 року з відзнакою — фортепіанний факультет консерваторії. Паралельно навчалася на відділенні романських мов філологічного факультету Ленінградського університету, який закінчила з відзнакою 1954 року; 1957 року завершила аспірантуру університету.

У 1957–1958 роках працювала в Інституті російської мови та літератури Академії наук, а в 1958–1966 роках викладала в Ленінградському інституті культури. Від 1966 року й до кінця життя працювала в Санкт-Петербурзькій консерваторії: була доценткою, а від 1977 року — професоркою. Понад тридцять років викладала методику навчання гри на фортепіано й історію фортепіанного мистецтва, вела семінари з фортепіанного репертуару та індивідуальні заняття, керувала педагогічною практикою студентів і підготовкою дипломних робіт. У 1977–1979 роках була проректоркою з наукової роботи.

Корихалова читала лекції та проводила майстер-класи з фортепіано, зокрема у Вищій консерваторії Парижа 1997 року та Люксембурзькій консерваторії 2000 року. Вела концертні цикли, присвячені виконавській майстерності ленінградських піаністів і французькій музиці, а також виступала на радіо й телебаченні.

У 1959 році захистила кандидатську дисертацію з романської філології, а 1971 року — з музичного мистецтва. Авторка понад ста наукових і науково-методичних праць про музичне виконавство, інтерпретацію, педагогіку, музичну естетику та романську лінгвістику, а також понад ста музично-критичних статей. Серед її книжок — «Інтерпретація музики», «Музично-виконавські терміни» та «За другим роялем». Підготувала дев’ятьох кандидатів наук. Померла 8 листопада 2013 року в Санкт-Петербурзі.

Організації