Наталія Ведерникова

Наталія Миколаївна Ведерникова, уроджена Гурєєва, — радянська і російська піаністка та органістка. Вона народилася 13 лютого 1936 року в Москві. Була також завідувачкою кафедри органа і клавесина Московської консерваторії у 1995—2022 роках та професоркою з 1995 року.

Навчатися грі на фортепіано почала з семи років у Дитячій музичній школі імені М. Я. Мясковського. У 1952—1956 роках навчалася в Академічному музичному училищі при Московській консерваторії у класі Олексія Олександровича Миколаєва. У 1962 році закінчила Московську державну консерваторію імені П. І. Чайковського за спеціальностями «фортепіано» і «орган» у класі Леоніда Ісааковича Ройзмана, після чого того ж року почала працювати в цьому закладі асистенткою Ройзмана. У 1968 році отримала власний органний клас.

З 1962 до 2001 року Ведерникова викладала концертмейстерську майстерність для піаністів. Після перетворення органного класу на кафедру органа і клавесина при фортепіанному факультеті консерваторії у 1995 році її призначили завідувачкою кафедри. Серед її учнів були відомі органісти-виконавці, зокрема Борис Романов, Д. Діанов, С. Черепанов, Л. Карєв, В. Масленникова, В. Муртазін, Ф. Строганов, О. Фадєєва, М. Чебуркіна та інші.

Як виконавиця вона виступала із сольними програмами та в ансамблях. Її концертна діяльність розпочалася у 1961 році. Концерти Ведерникової відбувалися в багатьох містах Росії, країнах СНД, а також у Великій Британії, Німеччині, Нідерландах, Польщі, Фінляндії, Франції, Чехословаччині, колишній Югославії та Італії.

До репертуару органістки входили твори В. Любека, Дітріха Букстегуде, Франсуа Куперена, Йоганна Себастьяна Баха, Генрі Перселла, Джироламо Фрескобальді, Антоніо Вівальді, Роберта Шумана, Ференца Ліста, Макса Регера, Яна Сібеліуса, Каміля Сен-Санса, Венсана д’Енді, Сезара Франка, Дмитра Шостаковича, Пауля Гіндеміта, Олів’є Мессіана, Арво Пярта, Софії Губайдуліної, Валерія Кікти, Романа Леденьова та інших композиторів. Вона записала понад 10 грамплатівок і компакт-дисків із сольними та ансамблевими програмами.

У 1993 році Наталії Ведерниковій було присвоєно звання заслуженої артистки Російської Федерації, а у 2005 році — заслуженого діяча мистецтв Російської Федерації. Вона входила до складу журі міжнародних органних конкурсів, а в 1999, 2001, 2002, 2003 і 2005 роках була головою журі. Також виступила рецензенткою праці Т. А. Зенаїшвілі «Робота над регістровкою і артикуляцією в органних творах Йоганна Пахельбеля».

Наталія Ведерникова часто виступала на концертах разом із чоловіком — співаком і солістом Великого театру Олександром Пилиповичем Ведерниковим. Померла 23 січня 2022 року в Москві. Похована поруч із чоловіком на Міуському кладовищі Москви.