Ніколас ван Поуке — нідерландський піаніст. Народився 10 жовтня 1992 року в Барні в музичній родині: його мати грала на альті, батько — на трубі, сестра Елла — на віолончелі, а брат Тімоті ван Поуке став танцівником.
Грати на фортепіано почав у шість років. У 2006 році вступив до Академії Свелінка при Амстердамській консерваторії, де навчався у Давіда Кейкена, а згодом у Яна Вейна. Також працював під наставництвом Маррея Перая, Марти Аргеріх і Альфреда Бренделя.
Від юного віку виступає в Нідерландах і за кордоном. 10 лютого 2019 року дав концерт із творів Фридерика Шопена в Малому залі амстердамського Консертгебау. У жовтні 2020 року дебютував у Лондоні в Роял-Фестивал-голі, виконавши Третій концерт для фортепіано з оркестром Людвіга ван Бетховена з оркестром Chineke! під орудою Родеріка Кокса. У грудні того ж року вперше виступив із Нідерландським камерним оркестром, виконавши Четвертий фортепіанний концерт Бетховена.
Дискографія піаніста містить самостійно виданий 2013 року альбом «Я вірю в Баха, Отця, Бетховена, Сина, і Брамса, Святого Духа музики», альбом «Шопен: Сонати № 2 і 3» (Gutman Records, 2018), «Колекція Шумана. Том I» (TRPTK, 2020) та «Моцарт: Сонати для фортепіано в чотири руки», записаний 2022 року на TRPTK разом із Томасом Беєром.