Микола Корндорф
Микола Сергійович Корндорф — радянський, російський і канадський композитор та кінокомпозитор. Народився 23 січня 1947 року в Москві в родині вченого-електроніка С. Ф. Корндорфа.
1970 року закінчив Московську консерваторію за класами симфонічного диригування та композиції. Викладав у різних московських музичних училищах, а в 1972–1991 роках також у Московській консерваторії. 1973 року вступив до Спілки композиторів СРСР, а в 1978–1983 роках очолював Творче об’єднання молодих композиторів Москви. Початком свого серйозного композиторського доробку вважав Першу симфонію 1975 року.
Після 1981 року Корндорф відійшов від експериментів з атональністю та звернувся до тональної діатонічної музики. У його творах поєднувалися репетитивна техніка, окремі риси мінімалізму й елементи нової простоти. Серед його композицій — Друга, Третя і Четверта симфонії, опера «Марина і Райнер», «Примітивна музика» для дванадцяти саксофонів, «Ярило» для фортепіано та магнітофонної стрічки, «Con sordino» для шістнадцяти струнних і клавесина, «Континуум» для органа та магнітофона.
Наприкінці 1980-х років писав музику до фільмів «Десять негренят», «Бризки шампанського», «Морський вовк» і «Заручниця». 1990 року став одним з ініціаторів та організаторів другого АСМ — Асоціації сучасної музики в Москві; того самого року отримав музичну премію міста Дуйсбург у Німеччині. 16 травня 1991 року переїхав до Канади, де жив останні десять років і продовжував активно писати музику. Після 1997 року кілька разів приїздив до Росії та брав участь у фестивалі «Альтернатива». Загинув 30 травня 2001 року у Ванкувері під час аматорської гри у футбол після випадкового влучання м’яча в голову.