Олександр Білаш

Олександр Іванович Білаш — український, радянський композитор, педагог, поет і громадський діяч. Народився 6 березня 1931 року в Градизьку Полтавської області УРСР у музичній родині: його мати Євдокія Андріївна вважалася першою співачкою на сільських зібраннях, а батько Іван Опанасович грав на балалайці та гітарі.

У 1946 році намагався вступити до Полтавського музичного училища, але, за деякими відомостями, не був прийнятий «через відсутність слуху». Рік навчався в Київській музичній вечірній школі, де викладали брати Георгій і Платон Майбороди. У той час розвантажував вагони на вокзалі, підробляв у школах і грав у ресторанах. У 1948—1952 роках навчався в Житомирському музичному училищі імені В. С. Косенка, а 1957 року закінчив Київську консерваторію за класом композиції у Н. М. Вілінського.

У 1956—1961 роках був викладачем теорії музики Київського педагогічного інституту імені М. Горького. Найбільшу популярність здобув як автор пісень, яких написав близько 500. Також створював романси, балади, опери, оперети, ораторії та музику до кінофільмів. Був автором дев’яти поетичних збірок, серед яких «Мелодія» (1977), «Мамине крило» (1999), «Шурась» (2001).

Білаш активно займався громадською та організаційною діяльністю. Із 1968 року був заступником голови правління Спілки композиторів Української РСР, а в 1976—1994 роках очолював правління Київської організації Спілки композиторів УРСР. З 1992 року був членом Комітету з Державних премій України імені Т. Шевченка при Кабінеті Міністрів України, а також став одним із засновників Українського фонду культури. У 2000 році став членом Спілки письменників України.

Серед його сценічних і великих творів — «Гайдамаки» за однойменною поемою Т. Шевченка, моноопера «Балада війни», моноопера «Сповідь білого тюльпана», «Місто закоханих», «Легенда про Київ», «Дзвони Росії», мюзикл «Пригоди Буратіно», «Вишневий вітер», «Весняна сюїта», балетна сюїта «Буратіно», поема «Павло Корчагін», «Вокаліз» для мецо-сопрано. Особливо відомими стали його пісні «Два кольори», «Лелеченьки», «Ясени», «Сніг на зеленому листі», «Ой висока та гора», «Прилетіла ластівка», «Гуцульська писанка» та інші. Він також писав музику до фільмів, зокрема «Роман і Франческа», «Київські мелодії», «Небезпечні гастролі», «Чортова дюжина», «Казка про Чугайстра» та багатьох інших.

За свою творчість був удостоєний численних відзнак, серед яких премія Ленінського комсомолу УРСР, премія Ленінського комсомолу, звання заслуженого діяча мистецтв Української РСР, Державна премія УРСР імені Т. Г. Шевченка, звання народного артиста Української РСР, народного артиста СРСР, звання Героя України та звання почесного громадянина Києва. Помер 6 травня 2003 року в Києві після інсульту, похований на Байковому кладовищі.

Його дружиною була Лариса Іванівна Остапенко, оперна співачка. У подружжя було дві доньки: Оксана, викладачка музики в консерваторії, та Олеся, яка працює у видавничій сфері. Під час Чорнобильської катастрофи популярна мелодія його пісні «Два кольори» сприймалася як особливе одкровення, що засвідчує глибокий емоційний вплив його музики на українську культуру.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.