Оскар Фельцман

Оскар Фельцман — радянський і російський композитор, піаніст, народний артист РРФСР. Народився 18 лютого 1921 року в Одесі в єврейській родині. У дитинстві почав займатися музикою: спершу навчався гри на скрипці у Петра Столярського, а згодом перейшов до класу фортепіано. Гри на роялі навчався у Берти Рейнгбальд. Свою першу фортепіанну п’єсу «Осінь» написав у шестирічному віці.

У 1939 році закінчив школу імені П. С. Столярського, де також вивчав композицію у професора Миколи Вілінського. У 1939—1941 роках навчався в Московській консерваторії у класі композиції Віссаріона Шебаліна. Під час війни був евакуйований до Новосибірська, де у двадцятирічному віці став секретарем Сибірського відділення Спілки композиторів СРСР. Там писав музику для філармонії, Ленінградського Александрінського театру, працював завідувачем музичної частини Білоруського державного єврейського театру. У цей же період створив оперету за п’єсою Валентина Катаєва «Синя хустинка».

Після повернення до Москви у 1945 році почав активно працювати в музичному театрі. У 1948 році в Московському театрі оперети відбулася прем’єра музичної комедії «Повітряний замок», а в 1952 році — «Суворочка»; у Театрі Станіславського і Немировича-Данченка поставили його твір «Шумить Середземне море». Фельцман також писав музику до циркових номерів, естрадних програм і дитячих вистав Наталії Сац. У 1952 році він створив «Концерт для скрипки з оркестром» у трьох частинах.

Широку популярність композиторові принесла пісенна творчість. Його першою піснею став «Теплохід» на слова Віктора Драгунського і Людмили Давидович, яку згодом виконав Леонід Утьосов. Особливий успіх мала пісня «Конвалії», вперше виконана Геленою Великановою, хоча радянська преса критикувала її як «міщанську». Подібна доля спіткала й пісню «Мій Вася», що швидко стала популярною у виконанні Ніни Дорди. Попри ідеологічну критику, твори Фельцмана постійно звучали на радіо та в концертах.

У 1960 році для радіопередачі «З добрим ранком!» він написав пісню-позивні на слова Ольги Фадєєвої, яку заспівав Марк Бернес. Через цю передачу вперше прозвучали багато його відомих пісень, серед яких «Конвалії», «Комсомольці двадцятого року», «Я вірю, друзі», «Вінок Дунаю», «Білий світ», «Нічого не бачу», «Фронтовики, надіньте ордени», «Величезне небо», «За півгодини до весни», «Острів дитинства» та інші. Фельцман співпрацював із багатьма поетами, зокрема з Андрієм Вознесенським, Расулом Гамзатовим, Євгеном Долматовським, Михайлом Матусовським, Левом Ошаніним, Робертом Рождественським, Ігорем Шафераном, Михайлом Таничем, Наумом Олєвим та іншими. Його пісні виконували провідні артисти радянської і російської естради, а Едіту П’єху композитор називав своєю улюбленою виконавицею.

Фельцман багато працював і в інших жанрах. Він створив оперети «Тітка Чарлея», «Старі будинки», «Нехай гітара грає», а також музику до мультфільмів і кіножурналу «Фитиль». Написав низку камерних творів, зокрема «Десять романсів на вірші Інни Ліснянської», цикл романсів на вірші Марини Цвєтаєвої, цикл пісень на вірші Хаїма Бялика. Наприкінці 1980-х років звернувся до єврейської музики, створивши вокальний цикл «Пісні минулого» на матеріалі єврейської народної поезії; цей цикл виконував Йосип Кобзон. У 1970—1980-х роках композитор щороку ставав лауреатом фестивалю «Пісня року».

У пізні роки продовжував активно працювати. У 1990-х написав цикл пісень на вірші Юрія Гаріна, виступав з авторськими концертами в Одесі, а пісня «Додому, додому» стала гімном Ноябрьська. З цим містом було пов’язане і створення балету «Булочка». У 1997 році вийшла його книга «Костюм від Фішмана та інше». У 2000 році він написав для «Російського балету» В’ячеслава Гордєєва балет за новелою Проспера Меріме «Венера Ільська». До свого 80-річчя підготував чимало нової музики, а також реалізував проєкт диска «Єврейське щастя» з інструментальними п’єсами.

Загалом Оскар Фельцман створив близько 1500 пісень. Про нього були зняті документальні фільми «Оскар Фельцман. Пісня довжиною в життя» та «Оскар Фельцман. Легка мелодія життя». Жив у Москві в будинку, відомому як «Дім 100 роялів», де містився Московський дім композиторів. Помер 3 лютого 2013 року в Москві від серцевої недостатності. Похований на Новодівичому кладовищі. Його дружиною була Євгенія Кайдановська, син — американський піаніст Володимир Фельцман.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.