Отар Горделі — грузинський композитор, кінокомпозитор і музичний педагог, один із засновників джазу в Грузії. Народився 18 листопада 1928 року в Тбілісі. У 1966 році йому присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв Грузинської РСР.
У 1938–1946 роках навчався у Тбіліській музичній школі: фортепіано опановував у класі Є. Чернявської, композицію — у класі Андрія Баланчивадзе. 1951 року закінчив Тбіліську консерваторію, де навчався фортепіано в Анастасії Вірсаладзе та композиції в Іони Тускії. У 1954 році завершив аспірантуру Московської консерваторії з композиції під керівництвом Семена Богатирьова.
Викладав у Тбіліській консерваторії; 1972 року став доцентом, а з 1982 року — професором. У 1967–1990 роках очолював Музично-хореографічне товариство Грузії. Згодом був директором будинку-музею Захарія Паліашвілі в Тбілісі. Писав романси на вірші грузинських поетів, музику до театральних вистав і кінофільмів.
Серед творів Горделі — оперета «Лети, моя ластівко» (1971), симфонічна кантата «Колхіда» (1948), симфонічні поеми «Пори року» (1954) та «Про що розповідає Кура» (1961), симфонія (1964), дві симфонічні сюїти (1963, 1969), «Святкова увертюра» (1957), «Молодіжна увертюра» (1959), симфонічний танець «Картулі» (1962), «Пасакалія і фуга» (1966), концерт для фортепіано з оркестром (1952), концертино для флейти з оркестром (1959), фортепіанний квінтет (1950), сюїта для фортепіано (1959) і сонатина (1961). Помер 6 грудня 1994 року; похований у пантеоні Дідубе.