Отто Клемперер
Отто Клемперер — німецький диригент і композитор єврейського походження. Народився у силезькому Бреслау, нині Вроцлаві. Спершу навчався як піаніст у Франкфуртській консерваторії Гоха, а згодом разом зі своїм викладачем Джеймсом Квастом перейшов до Берлінської консерваторії Штерна.
1905 року Клемперер познайомився з Густавом Малером і став його другом. За рекомендацією Малера 1907 року він очолив оркестр Празького театру. Далі працював у міському театрі Гамбурга, у Бармені, був заступником директора міського театру в Страсбурзі та головним диригентом Страсбурзької філармонії. У 1917—1924 роках керував оркестром, а потім обіймав посаду генерального директора Кельнської опери.
У 1927—1931 роках диригував берлінською Кролль-оперою, де здобув репутацію прихильника нової музики. До його програм входили твори Леоша Яначека, Арнольда Шенберга, Ігоря Стравінського та Пауля Гіндеміта. У 1920—1930-х роках неодноразово гастролював у СРСР.
1933 року переїхав до США та став диригентом Лос-Анджелеського філармонічного оркестру. Там він дедалі більше зосереджувався на класичному німецькому репертуарі; найбільше визнання йому принесли виконання музики Людвіга ван Бетховена, Йоганнеса Брамса та Густава Малера. До його репертуару також входили твори Йоганна Себастьяна Баха, Антона Брукнера, Георга Фрідріха Генделя, Фелікса Мендельсона, Вольфганга Амадея Моцарта, Ріхарда Вагнера та Курта Вайля.
У 1947—1950 роках працював у Будапештській опері й гастролював з європейськими оркестрами, але цю діяльність перервала тяжка хвороба після невдалого видалення пухлини мозку. У середині 1950-х років повернувся до концертної роботи, переважно з лондонським оркестром «Філармонія», створеним Вальтером Легге при студії EMI. Від 1959 року і до смерті був головним диригентом цього колективу та здійснив із ним низку визначних записів.
Виконавській манері Клемперера були властиві вдумливість, схильність до стриманіших темпів, насичене оркестрове звучання та величний стиль. Його внесли до Зали слави журналу Gramophone.