Болгарський композитор, піаніст, диригент і музичний педагог Панчо Хараланов Владигеров народився 13 березня 1899 року в Цюриху. Дитинство провів у болгарському місті Шумен.
У 1912–1921 роках навчався гри на фортепіано та композиції у Павла Юона, Георга Шумана, Леоніда Кройцера й Фрідріха Гернсгайма в Берлінській вищій школі музики та Німецькій академії мистецтв.
Від 1920 року працював піаністом і композитором у режисера Макса Райнгардта. У 1932 році повернувся до Болгарії та оселився в Софії, де викладав у консерваторії; від 1940 року був її професором. Широку європейську відомість як піаніст здобув у 1920-х роках завдяки гастролям і записам. У концертах часто виконував власні твори. Серед його доробку — опера, балет, симфонія, п’ять фортепіанних концертів, а також обробки й перекладення народних пісень.
Панчо Владигеров помер 8 вересня 1978 року в Софії. У 1993 році в Шумені, а у 2005 році в Софії відкрили його меморіальні будинки-музеї.