Пауль Комен — нідерландський класичний піаніст. У тринадцять років він дебютував як виконавець у радіозаписі творів Йоганна Себастьяна Баха та Олександра Скрябіна.
Комен навчався в Амстердамській консерваторії Свелінка у класі Яна Вейна й закінчив її з відзнакою. Згодом продовжив освіту у Ганса Ляйграфа в Ганновері, Дьордя Шандора в Нью-Йорку та Дьордя Шебека в Блумінгтоні.
1980 року піаніст дебютував як соліст у Великій залі амстердамського Консертгебау, виступивши з Радіофілармонічним оркестром під орудою Серджіу Коміссіони. Того самого року він грав у лондонській залі Вігмор. У 1989 році дав кілька концертів у Карнеґі-голі в Нью-Йорку та в Національній галереї у Вашингтоні.
Комен також спеціалізується на виконанні на історичних інструментах. Він виступав на фестивалях старовинної музики, зокрема на Утрехтському фестивалі старовинної музики, Дрезденському музичному фестивалі, фестивалі Сан-Сусі в Потсдамі, Фестивалі фортепіано в Ла-Рок-д'Антероні та фестивалі «Музика антика» в Барселоні. Виступав з Оркестром вісімнадцятого століття під керівництвом Франса Брюґґена, а також регулярно грає разом зі скрипалькою Еммі Верхей і валторністом Якобом Слагтером.
Піаніст викладає фортепіано як основну спеціальність і камерну музику в Консерваторії принца Клауса в Гронінгені. Після смерті Ріана де Ваала у травні 2011 року став художнім керівником фестивалю Петра Великого в Гронінгені.
У дискографії Комена є записи творів Федеріко Момпу, Олександра Скрябіна, Людвіга ван Бетховена, Франца Шуберта, Роберта Шумана, Йоганнеса Брамса та Фридерика Шопена. 1994 року за один зі своїх компакт-дисків він здобув премію «Едісон».