Петрович Біссінг
Петрович Біссінг, справжнє ім’я Петер Біссінг, — американський скрипаль і музичний педагог. Народився 1871 року в Катериненштадті Російської імперії в родині німецького колоніста Юстуса Біссінга. У 1875 році родина залишила Поволжя та разом із двома іншими родинами переїхала до США. Наступного року переселенці заснували в Канзасі німецьке поселення Катаріненштадт, назване на честь залишеної поволзької колонії.
У Катаріненштадті Петер почав музичні заняття, граючи на чотириоктавному ручному органі, виготовленому його батьком. Від восьмирічного віку навчався гри на скрипці. Продовжив освіту в Чиказькому музичному коледжі, а згодом у Консерваторії Канзас-Сіті, де його викладачем був Франсуа Буше.
Від 1880 року Біссінг грав із чотирма братами у духовому оркестрі, а 1894 року став його керівником. У 1901 році відкрив власну музичну школу в місті Гейс. Через два роки поїхав до Праги, щоб удосконалювати виконавську та педагогічну майстерність під керівництвом Отакара Шевчика. Повернувшись до США 1906 року, відновив школу й узяв псевдонім Петрович Біссінг. У 1914 році оселився в Чикаго: спершу викладав приватно, а від кінця 1910-х років працював у Чиказькому музичному коледжі. Серед його відомих учнів був джазовий скрипаль Едді Саут. У 1914 році видав навчальний посібник «Розвиток скрипкового тембру вібрато».
Біссінг також конструював музичні інструменти. У 1909 році він винайшов дольсет — інструмент, що поєднував риси фортепіано та арфи. Його брат Юстус Біссінг-молодший виготовив п’ятдесят примірників інструмента, проте підприємство зазнало фінансового краху. Збереглося п’ять дольсетів; один із них 1925 року придбав Історичний музей Канзасу.