Рауф Абдуллаєв — азербайджанський і радянський диригент. Народився 29 жовтня 1937 року в Баку. 1959 року закінчив Азербайджанську консерваторію, а 1965-го — Ленінградську консерваторію, де навчався диригування в класі Миколи Рабіновича.
Від 1968 року був головним диригентом Театру опери та балету імені Ахундова. У 1984–2020 роках очолював як художній керівник і головний диригент Азербайджанський симфонічний оркестр імені Узеїра Гаджибекова. У 1991–1997 роках працював головним диригентом Державного театру опери та балету в Анкарі; 1993-го і 1997-го його визнавали найкращим диригентом року.
1986 року Абдуллаєв разом із композиторами Фараджем Караєвим та О. Фельзером став одним із засновників Бакинського міжнародного фестивалю сучасної музики імені Кара Караєва. Серед балетних постановок під його орудою — «Класична симфонія» на музику Сергія Прокоф’єва (1966), «Спартак» Арама Хачатуряна (1967), «Сім красунь» Кара Караєва (1969 і 1978), «Лейлі та Меджнун» Кара Караєва і «Тіні Гобустана» Фараджа Караєва (1969), «Калейдоскоп» на музику Доменіко Скарлатті та Фараджа Караєва (1971), а також «Стежкою грому» Кара Караєва (1975).
Абдуллаєв — народний артист Азербайджанської РСР (1982), заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (1970) і лауреат Державної премії Азербайджанської РСР (1988). Серед його відзнак — премія «Золотий чинар» (2018), міждержавна премія СНД «Зірки Співдружності» за 2018 рік та премія Гейдара Алієва (2023).