Револь Самуїлович Бунін — радянський російський композитор. Народився 6 квітня 1924 року в Москві.
У 1945 році закінчив Московську державну консерваторію за класом композиції Дмитра Шостаковича. До 1944 року навчався в Генріха Літинського та Віссаріона Шебаліна. У 1947 році став асистентом Шостаковича за класом композиції в Ленінградській державній консерваторії, а після звільнення Шостаковича з консерваторії 1948 року переїхав до Москви. У 1948–1953 роках працював редактором у Державному видавництві музичної літератури («Музгиз»).
Бунін написав дев’ять симфоній, оперу, оркестрові, інструментальні та вокально-інструментальні твори, а також музику для радіо й кіно. Серед його творів — симфонічні поеми «Камінний гість», «Увертюра-фантазія» та «1967», концерти для різних складів, фортепіанний квінтет, два струнні квартети й сонати. Він також створив оперу «Маскарад» за драмою Лермонтова, кантату «Веди нас, дорого» на вірші Шекспіра, хоровий цикл «Незжата смуга» на вірші Некрасова та романси на вірші Пушкіна, Блока, Єсеніна, Петефі й англійських поетів. Писав музику до художніх і анімаційних фільмів.
Із дитинства композитор хворів на бронхіальну астму. Він помер у Москві 3 червня 1976 року, не завершивши роботу над оперою «Народовольці», і був похований на Введенському кладовищі. Бунін був почесним громадянином болгарського міста Русе.