Річард Гуд — американський піаніст, народився 1 червня 1943 року в Бронксі, Нью-Йорк. Навчався у Ельвіри Сігеті, Клода Франка й Наді Рейзенберг у Маннес-коледжі, а згодом — у Рудольфа Серкіна та Мечислава Хоршовського в Кертісівському інституті.
У 1973 році Гуд переміг на Міжнародному конкурсі піаністів імені Клари Гаскіл, а в 1980 році став лауреатом премії Евері Фішера. У 1983 році він отримав премію «Ґреммі» за найкращий запис камерної музики — сонати Йоганнеса Брамса для кларнета й фортепіано, записані разом із кларнетистом Річардом Штольцманом. Серед його ансамблевих партнерів були співачка Дон Апшоу та скрипаль Саша Шнайдер.
Основу репертуару Гуда становлять твори Баха, Моцарта, Шуберта, Шумана й Брамса. Особливе визнання здобули його записи сонат Людвіга ван Бетховена. Від 1966 року він викладає в Маннес-коледжі, а також є одним із художніх керівників музичної школи Марлборо.