Робер Обуссьє

Робер Обуссьє — швейцарський композитор і музичний критик. Він народився 9 липня 1900 року в Антверпені. Спершу навчався в Гайдельберзі та Мангаймі, а в 1920–1921 роках — у Цюрихській консерваторії у Фолькмара Андреа й К. Фоглера. Потім у Берліні вивчав композицію у Ф. Ярнаха, а диригування — у З. Окса у Вищій музичній школі.

У 1922–1930 роках Обуссьє жив і писав музику у Флоренції, Мюнхені та Парижі, а в 1930–1938 роках — у Берліні. Він працював музичним критиком для спеціалізованих часописів і щоденних газет, зокрема «Музичного огляду», «Менестреля», «Тижневого огляду», «Нових мюнхенських новин» і «Франкфуртської загальної газети». У Берліні також читав лекції з музики в Університеті Лессінга та працював музичним лектором у «Німецькій загальній газеті».

Як композитор уперше виступив перед широкою публікою 1923 року на фестивалі камерної музики в Донауешингені. Найбільше визнання здобули його пісні й хори на вірші Й. Айхендорфа, К. Ф. Геббеля, К. Брентано, М. Клаудіуса, А. де Ноай і Р. М. Рільке, а також обробки старовинних англійських пісень для співу без супроводу. Він написав оперу «Амфітріон» за п’єсою Мольєра, поставлену в Берліні 1951 року, «Антигону» для голосу й оркестру, а також симфонічні, камерно-інструментальні та вокальні твори. Його книжки — «Симфонії Бетховена» та «Берлінська музична хроніка 1930–1938».

У 1939 році Обуссьє оселився в Цюриху. Від 1942 року він керував Центральним архівом швейцарської музики, а з 1948-го був його заступником директора. З 1954 року входив до правління Швейцарської музичної спілки. Він загинув у Цюриху 9 червня 1957 року: його вбив ув’язнений, який утік із цюрихської установи для неповнолітніх.