Роман Кофман
Роман Кофман — український диригент, композитор, поет і письменник. Народився 15 червня 1936 року в Києві. Був заслуженим діячем мистецтв України з 1994 року та народним артистом України з 2003 року.
Навчався у Новосибірську в Йосипа Гутмана, згодом — у Вітольда Португалова в Горьківській консерваторії. 1961 року закінчив Київську консерваторію за класом скрипки, а від 1963 року працював концертмейстером Київського камерного оркестру. Другу, диригентську освіту здобув 1971 року під керівництвом Михайла Канерштейна.
Від 1978 року був професором Національної музичної академії України та керував студентським оркестром. У 1990 році очолив Київський камерний оркестр. Організовував авторські концерти Альфреда Шнітке й Гії Канчелі, виконував твори Валентина Сильвестрова.
У 2003—2008 роках працював у Німеччині генеральним музичним директором Бонна, очолюючи Бетховенський оркестр і Боннську оперу. З оркестром записав ораторію Ференца Ліста «Христос», відзначену премією «Ехо-Класик», а також усі симфонії Дмитра Шостаковича. У Боннській опері здійснив виконання десяти опер, зокрема «Сорочинського ярмарку» Модеста Мусоргського. За працю в Бонні був нагороджений Великим хрестом першого класу ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина».
Продовжував співпрацювати з українськими оркестрами, представив у Києві цикли «Усі симфонії Бетховена» в сезоні 2006/07 та «Усі симфонії Франца Шуберта» в сезоні 2008/09, а також виконував музику нових поколінь українських композиторів. 2011 року отримав орден «За заслуги» III ступеня, а від 2012 року був головним диригентом Симфонічного оркестру Національної філармонії України.
Кофман написав цикл пісень «Семиколірна країна» на вірші Овсея Дриза та створив музику до фільмів «Усього три тижні...» і «Лаври». Він також є автором поетичних, прозових і педагогічних книжок, серед яких «Нюанси», «Обличчя землі», «Книга небуття», «Виховання диригента. Психологічні особливості» та «100 непотрібних порад молодим диригентам». Помер 25 лютого 2026 року в Києві, у віці 89 років.