Рудольф Коліш
Рудольф Коліш (повне ім’я — Рудольф Адольф Моріц Коліш; 20 липня 1896, Шотвін, Нижня Австрія — 1 серпня 1978, Вотертаун, штат Массачусетс) — австрійсько-американський скрипаль. Він був сином лікаря Р. Р. Коліша.
З ранніх років навчався гри на скрипці у Юліуса Еггарда. У дев’ятирічному віці трохи травмував палець лівої руки, після чого опанував гру у дзеркальному положенні, тримаючи смичок у лівій руці. Закінчив Віденську консерваторію за класом скрипки Отакара Шевчика, також вивчав композицію у Франца Шрекера та диригування у Франца Шалька. Від 1919 року належав до кола учнів і соратників Арнольда Шенберга, брав участь у концертах його Товариства приватних музичних вистав. Молодша сестра музиканта Гертруда стала другою дружиною Шенберга.
Досвід камерного музикування під орудою Шенберга сформував зацікавлення Коліша ансамблевою грою та новою музикою. У 1921 році він заснував Новий Віденський струнний квартет, що згодом дістав назву Квартет Коліша. Упродовж 1920–1930-х років колектив здобув широке визнання завдяки гастролям у різних країнах і програмам, у яких поєднувалися твори Вольфганга Амадея Моцарта, Франца Шуберта та інших класиків із музикою Шенберга, Альбана Берга, Антона Веберна, Бели Бартока та інших модерністів.
Квартет оселився у Парижі, а згодом, перебуваючи на гастролях у США, залишився там. Коліш ще п’ять років намагався зберегти ансамбль і остаточно розпустив його 1944 року. Тоді ж він розпочав викладацьку роботу в нью-йоркській Новій школі, де разом з Отто Клемперером створив університетський оркестр.
У 1944–1966 роках Коліш викладав скрипку та камерний ансамбль у Вісконсинському університеті в Медісоні, водночас був першою скрипкою університетського квартету «Про Арте». Від 1950-х років періодично виступав у Європі з програмами камерної музики та викладав на Міжнародних літніх курсах нової музики в Дармштадті. Від 1967 року до кінця життя був професором Консерваторії Нової Англії. Похований на Грінцинзькому кладовищі.