Рудольф Штробль — польський піаніст і музичний педагог німецького походження. Народився 15 квітня 1831 року в Опаві. Перші уроки музики брав у батька, а згодом навчався у Віденській консерваторії в Роберта Фолькмана та Йозефа Фішхофа.
Працював учителем музики в Житомирі, де зблизився з Юзефом Ігнацієм Красевським і завдяки йому вивчив польську мову. Від 1855 року мешкав і працював у Варшаві. У 1866–1896 роках викладав у Варшавському музичному інституті, а в 1888–1891 роках був його директором.
У 1885 році разом з Ігнацієм Кшижановським підготував нове видання «Фортепіанної школи» Юзефа Новаковського. Серед його учнів були Ігнац Падеревський, Юзеф Сливінський, Олександр Ружицький, Генрик Мельцер-Щавінський, Фелікс Конопасек, Генріх Пахульський, Войцех Гавронський і Густав Левита. Пізніше, до 1912 року, працював у Лодзі в музичній школі Марії Бояновської, якою згодом керувала Гелена Кеньська.
Штробль написав фортепіанні етюди навчального призначення та редагував подібні твори своїх сучасників. Юзеф Венявський присвятив йому фантазію для двох фортепіано op. 42. Штробль помер 14 травня 1915 року у Варшаві.