Самарій Савшинський

Самарій Савшинський — російський радянський піаніст і музичний педагог, професор Ленінградської консерваторії з 1923 року. Народився у Петербурзі в родині музиканта Іллі (Ельї) Сергійовича Савшинського та Ганни (Хани) Семенівни Савшинської. У його родині було кілька дітей; серед братів згадуються Адольф Савшинський, який став доцентом, і Володимир Савшинський, лікар, а сестрою була Раїса Шапіро, викладачка школи-десятирічки при Ленінградській консерваторії.

Савшинський закінчив Петроградську консерваторію, де навчався у класі Леоніда Миколаєва. Згодом він став автором біографічної праці про свого вчителя — «Леонід Володимирович Миколаєв. Нарис життя і творчої діяльності». Під час революційних подій 1917 року матеріальне становище родини погіршилося, і Савшинські переселилися на Кубань; у лютому 1918 року Самарій Савшинський також залишив Петроград і приєднався до сім’ї. Того ж року він почав працювати в Ростовській Нижньо-Донській консерваторії Російського музичного товариства.

Як концертний музикант Савшинський був відомий небагато, однак здобув великий авторитет як педагог і методист. Він очолював середню спеціальну музичну школу при Ленінградській консерваторії, завідував кафедрою фортепіано, а з 1941 року був деканом фортепіанного факультету. Серед його учнів — Лазар Берман, Мойсей Хальфін, Олег Каравайчук, Віталій Маргуліс, Марк Тайманов, Георгій Сараджев, Михайло Банк, Наталія Корихалова та інші.

Важливе місце у діяльності Савшинського посідала методична праця. Йому належать посібники «Піаніст і його робота» (1961), «Режим і гігієна піаніста» (1963), «Робота піаніста над музичним твором» (1964) та «Робота піаніста над технікою» (1968). Ці видання закріпили його репутацію одного з помітних фахівців у галузі фортепіанної педагогіки.

У приватному житті Савшинський був одружений з Лідією Вікторівною Билим-Колосовською; їхній син Марк Савшинський помер від менінгіту. Після смерті першої дружини він одружився вдруге з молодою піаністкою А. Є. Милявською. 21 лютого 1938 року Савшинського було нагороджено орденом «Знак Пошани» у зв’язку з 75-річчям Ленінградської консерваторії та за видатні заслуги у підготовці музичних кадрів.

Помер Самарій Савшинський у Ленінграді. Його поховано на Серафимівському кладовищі в Санкт-Петербурзі.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.