Семен Чернецький
Семен Чернецький — російський і радянський військовий диригент, композитор, організатор військових оркестрів і музичний педагог. Народився 23 жовтня 1881 року в Одесі в музичній родині; при народженні мав ім’я Соломон Шаєвич Чернецький. Його батько був скрипалем і викладав гру на скрипці, а мати навчала гри на фортепіано. Перші уроки музики він брав у матері.
У 1892–1893 роках Чернецький навчався гри на тромбоні при оркестрі військового полку в Кишиневі, а в 1893–1897 роках — у музичних класах Одеського відділення Імператорського російського музичного товариства. У 1902 році переїхав до Кишинева, де закінчив музичні класи місцевого відділення товариства й вирішив присвятити себе військовій музиці. З 1903 року керував оркестром артилерійської бригади, згодом працював в Одесі та викладав музику й хоровий спів у навчальних закладах.
У 1911 році вступив до Петербурзької консерваторії й закінчив її 1917 року. Вивчав оркестровку в Олександра Глазунова, диригування в Миколи Черепніна, інструментування в Максима Штейнберга та композицію в Язепа Вітола. У 1918 році долучився до військово-оркестрової служби й очолив зведений оркестр Петроградського гарнізону. У 1924 році став інспектором військових оркестрів, а згодом сформував оркестр Московського гарнізону, симфонічний оркестр Центрального будинку Червоної армії та оркестр Народного комісаріату оборони, яким керував до 1949 року. На великих парадах Чернецький диригував зведеними оркестрами.
Він працював над репертуаром і методикою виконання стройових творів для військових оркестрів. Чернецький написав понад сто маршів; за деякими оцінками, їх було близько двохсот. Серед його доробку також були пісні та інші твори. Він уклав методичні матеріали й збірники стройового репертуару.
Чернецький займався підготовкою військових музикантів: за його ініціативою відкривали школи для вихованців військових оркестрів і середні військово-музичні школи. Він викладав у військово-капельмейстерських класах, а 1935 року долучився до створення військового факультету Московської консерваторії, де викладав диригування та стройовий репертуар. У 1946 році отримав звання професора й Сталінську премію другого ступеня за концертно-виконавську діяльність. Після інсульту того ж року відійшов від активної службової роботи. Помер 13 квітня 1950 року в Москві.