Сергій Протопопов
Сергій Протопопов — російський теоретик музики, композитор, хоровий диригент і педагог. Народився 2 квітня 1893 року в Москві; у джерелі також наведено дату за старим стилем — 21 березня.
Вивчав медицину в Московському університеті. 1921 року закінчив Київську консерваторію, де прослухав курс Бориса Яворського й став послідовником його музично-теоретичної концепції. З перервами жив із Яворським від 1918 року до смерті вчителя. Був пов’язаний з Асоціацією сучасної музики.
У 1938–1943 роках викладав хорові дисципліни в Московській консерваторії. Як музикознавець здобув відомість завдяки праці «Елементи будови музичного мовлення» (1930–1931), задуманої як втілення вчення Яворського. У книжці Протопопов також оригінально розвинув ідеї та поняття свого вчителя, хоча відокремити авторський матеріал від запозиченого складно.
У доробку Протопопова — три сонати для фортепіано, твори для голосу й фортепіано, а також п’ять народних пісень для мішаного хору, написаних спільно з Яворським. У сонатах відчутний сильний вплив пізнього Скрябіна. Протопопов помер 14 грудня 1954 року в Москві; його поховали на Даниловському цвинтарі.