Сергій Скребков

Сергій Скребков

19051967
Born: МоскваDied: Москва

Сергій Сергійович Скребков — радянський музикознавець, піаніст, педагог, фахівець у галузі поліфонії, теорії та історії музичних стилів. Він народився 3 квітня 1905 року в Москві, де також помер 6 лютого 1967 року. Був доктором мистецтвознавства, професором Московської консерваторії та заслуженим діячем мистецтв РРФСР з 1966 року.

У 1928 році закінчив музичне училище імені Гнесіних, де навчався по класу фортепіано у О. Ф. Гнесіної та композиції у М. Ф. Гнесіна і Р. М. Глієра. У 1930 році завершив навчання на музично-науково-дослідному відділенні Московської консерваторії та на фізико-математичному факультеті Московського університету. Серед його педагогів у різні роки були О. Ф. Лосєв, М. С. Жиляєв, В. Е. Ферман, Є. О. Бекман-Щербина, М. О. Гарбузов та інші.

Із 1932 року Скребков працював у Московській консерваторії. У 1938—1941 роках очолював кафедру теорії музики Центрального заочного музично-педагогічного інституту. У 1944 році брав участь у роботі Науково-дослідного кабінету під керівництвом академіка Б. В. Асаф'єва. У 1944—1949 роках працював у Державному музично-педагогічному інституті імені Гнесіних, де на прохання О. Ф. Гнесіної долучився до створення інституту, був деканом історико-теоретичного факультету, керував дипломними й дисертаційними роботами. Одночасно в 1944—1952 роках був науковим співробітником і редактором-упорядником збірників у секторі музики Інституту історії мистецтв Академії наук СРСР.

Скребков був членом Спілки композиторів СРСР з 1947 року та входив до ради із захисту дисертацій у Московській консерваторії. Він виступав із доповідями на конференціях у Росії, Грузії, Україні та за кордоном, зокрема в Польщі, Китаї, Франції, Італії, Англії, Австрії, Чехословаччині й Болгарії. Серед його учнів — професори Московської консерваторії В. В. Медушевський, Є. В. Назайкінський і М. Є. Тараканов.

Важливе місце у його спадщині посідають праці з поліфонії, гармонічного аналізу та історії музичних стилів. Серед основних видань — «Хрестоматія з гармонічного аналізу» (у співавторстві з О. Л. Скребковою), «Поліфонія і поліфонічні форми», «Підручник поліфонії», «Російська хорова музика XVII — початку XVIII ст.», «Художні принципи музичних стилів», «Вибрані статті», «Теорія імітаційної поліфонії», «Поліфонічний аналіз», «Аналіз музичних творів». Також він опублікував низку статей, присвячених сонатній формі, електричним інструментам, акустиці, авторському виконавству Скрябіна, симфонізму Мясковського, музиці Бортнянського, сучасному музичному стилю та творчості Й. С. Баха.

У 1929 році він одружився з О. Л. Бекман-Скребковою, дочкою піаністки Є. О. Бекман-Щербини. У 1932 році в них народилася донька Марина, яка згодом стала професором Московської консерваторії імені П. І. Чайковського. Похований Сергій Скребков на Донському кладовищі в Москві.