Шмуель Вайнберг
Шмуель Вайнберг — російський і польський диригент, композитор та актор єврейського театру мовою їдиш. Він народився 1882 року в Кишиневі у великій релігійній єврейській родині. У семирічному віці самотужки навчився грати на скрипці, але формальної музичної освіти не здобув.
Вайнберг рано почав працювати: спершу в галантерейній крамниці, потім у друкарні. 1899 року його прийняли актором до трупи Сабсая, що гастролювала Бессарабією. Там він також грав на скрипці, диригував, керував хором, завідував реквізитом і працював суфлером. Згодом був диригентом і концертмейстером труп Фельдмана, Сабсая, Меєровича та Компанійця.
У Вільні, працюючи диригентом трупи Ліповського, Вайнберг написав музику до вистави «Живо й весело» драматурга Єгуди-Лейба Баумволя. Після успіху постановки він два роки працював композитором-постановником і диригентом у трупі Гефнера та здобув широку відомість. 1914 року приєднався до трупи Зандберга в Лодзі, а 1916-го почав працювати у варшавських театрах «Централь» і «Елізеум» Абрама Камінського.
Від початку 1920-х років Вайнберг був музичним директором, скрипалем і диригентом варшавського єврейського театру «Скала». Для нього він написав музику, зокрема, до вистав «Йошке-музикант» Осипа Димова, «Мама йде» та «Редактор Качке» Якова Хохштейна. У супроводжувальному оркестрі цього театру піаністом виступав його син Мойше, згодом композитор Мойсей Вайнберг.
У 1930-х роках Вайнберг працював у варшавському театрі «Самбатіон» Ісаака Ножика, написав музику до п’яти театральних ревю та п’єси «Злата-рабиня». Як скрипаль і диригент він записав кілька грамплатівок для польської фірми «Сирена», зокрема з кантором Яковом Кусевицьким. Разом із сином брав участь у музичному оформленні фільму «Фредек ощасливлює світ» (1936). Вайнберг помер 1943 року; місцем його смерті вказано Травники.
Організації
1