Симон Барер (англ. Simon Barere; 20 серпня (1 вересня) 1896, Одеса — 2 квітня 1951, Нью-Йорк) — російський і американський піаніст, представник академічної фортепіанної традиції. Народився в багатодітній єврейській родині й був одинадцятою дитиною.
Із 11-річного віку заробляв на життя для себе й родини, працюючи тапером. Закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію, де навчався у Анни Єсипової та Фелікса Блуменфельда. Після завершення навчання концертував у багатьох містах Росії, а з 1919 року викладав у Київській консерваторії. У 1929 році отримав призначення аташе з питань культури при представництві СРСР у Латвії.
У 1932 році емігрував до Німеччини, а через рік, після приходу нацистів до влади, переїхав до Швеції. У 1934 році дебютував у Лондоні, виконавши Перший концерт Петра Чайковського з оркестром під орудою Томаса Бічема; у 1936 році вперше виступив у Карнегі-голлі. З 1939 року жив і працював у США. Помер у Нью-Йорку під час концерту внаслідок крововиливу в мозок.
Одним із найвідоміших записів Барера є виконання Сонати сі мінор Франца Ліста: запис зроблено 1947 року, а випущено на Remington Records у 1950 році. Серед репертуару, зафіксованого в студійних і концертних записах 1929, 1934–1936 та 1946–1949 років, — твори Ліста, Шопена, Рахманінова, Баха, Шумана, Вебера, Бетховена, Балакирева, Скрябіна, Глазунова, Годовського та Блуменфельда. Окрім уже відомих інтерпретацій «La leggierezza», «Gnomenreigen», «Rapsodie espagnole», Токкати Шумана op. 7, «Chromatische Fantasie und Fuge» Баха BWV 903, Другого фортепіанного концерту Рахманінова та «Ісламея» Балакирева, його дискографія охоплює Сонет Петрарки № 104, фантазію на теми з «Дон Жуана» Моцарта, Забутий вальс № 1, Перший фортепіанний концерт Ліста, «Un Sospiro», «Funérailles», Угорську рапсодію № 12 і Фауст-вальс, а також твори Шопена — Andante spianato et Grande polonaise brillante, Фантазію op. 49, Баладу № 1, Ноктюрн op. 27 № 2, Скерцо № 3, мазурку op. 59 № 3, експромт op. 29 та етюди op. 10. У записах також представлені «Карнавал» і «Traumes Wirren» Шумана, соната № 27 Бетховена op. 90, твори Вебера, прелюдії Рахманінова, етюди Скрябіна й Глазунова, сюїта «Ренесанс» Годовського та етюд для лівої руки Блуменфельда.
Connections
This figure has 2 connections in the Music Lineage catalog.