Соломон Лобель
Соломон Лобель — молдавський радянський композитор і музичний педагог. Народився 27 січня 1910 року в Яссах у Румунії. Був удостоєний звання заслуженого діяча мистецтв Молдавської РСР у 1960 році.
Навчався на юридичному факультеті Ясського університету та одночасно в Ясській консерваторії, де вивчав фортепіано у класах І. Сибіану та А. Бурадо, а теорію музики — у К. Джорджеску. У 1938 році вступив до Бухарестської музичної академії, де навчався гри на фортепіано у Ф. Музическу та контрапункту у М. Жори, однак завершив там лише повний курс теорії музики. 16 червня 1940 року на концерті класу композиції Михайла Жори вперше були виконані кілька його творів.
Після прибуття до радянської Бессарабії продовжив навчання в Кишинівській консерваторії у класі композиції Штефана Няги в 1940—1941 роках. У воєнні роки служив в армії, а згодом працював концертмейстером у Великому ансамблі червоноармійської самодіяльності Державного управління авіаційного будівництва, який невдовзі очолив як музичний керівник і диригент хору. Після демобілізації на початку 1946 року продовжив освіту в Кишинівській консерваторії у класі композиції Л. С. Гурова.
У 1947 році став членом Спілки композиторів Молдавської РСР. Після закінчення консерваторії у 1949 році був залишений викладачем курсу спеціальної гармонії. З 1962 року був доцентом, а з 1979 року — професором Кишинівського інституту мистецтв імені Г. Музическу.
У композиторській творчості Соломона Лобеля переважали симфонічні жанри. Його називають єдиним молдавським симфоністом, автором першої симфонії, у якій було використано інтонаційний лад молдавської народної музики. Серед його творів — сім симфоній, написаних у 1949—1977 роках, зокрема Шоста симфонія «Пам’яті жертв фашизму» (1975), концерти з оркестром для скрипки (1956) і фортепіано (1978), сім зошитів фортепіанних п’єс, три струнні квартети, чотири сонати, романси, обробки молдавських народних пісень, хори та пісні.
Серед інших його творів — музична комедія «На березі Уралу» (1943), хореографічні сцени на казахському музичному матеріалі «Джигіти батира Сирима» і «Джиїн» (обидві 1944 року), а також хорова «Поема про Хаю Лівшиц» на слова Лівіу Деляну для мішаного хору без супроводу і соліста (1965). Писав також пісні на вірші Є. М. Букова, Міхая Емінеску та К. Кондрі.
Загинув 2 квітня 1981 року разом із дружиною під час пожежі в Будинку композиторів у Кишиневі.