Тамара Георгієва Янкова — болгарська піаністка і педагог, народна артистка НРБ. Вона народилася 5 квітня 1907 року в Пловдиві, а померла 15 жовтня 1983 року в Софії. Походила з музичної родини: була онукою народної співачки Олени Янкової, дочкою збирача народних пісень Георгі Янкова та сестрою піаністки Олени Янкової-Колтоновської.
Початкову музичну освіту Янкова здобула в родині. У 1961 році закінчила Державну музичну академію по класу фортепіано у Генріха Візнера та Андрія Стоянова. Також удосконалювала майстерність у Відні в Юлія Ісерліса.
Із 1925 року вона гастролювала в Болгарії та за кордоном; у СРСР виступала в 1962 році. Янкова стала першою виконавицею в Болгарії творів Скрябіна, Рахманінова, Метнера, Прокоф’єва та інших російських композиторів, зробивши важливий внесок у поширення цього репертуару в болгарському музичному житті.
З 1932 року Тамара Янкова викладала в Болгарській консерваторії. У 1944 році стала професором, а в 1958 році — завідувачкою кафедри. Серед її учнів був, зокрема, Костянтин Ганев. Вона також була авторкою методичних праць із фортепіанного мистецтва, серед яких «Клавірно изкуство» (Софія, 1959) та «Принципите на Станиславски отразени в музыкалното изпълнителско изкуство» (Софія, 1962).
У 1952 році Янкова була удостоєна Димитровської премії, у 1965 році отримала звання заслуженої артистки НРБ, а в 1979 році — народної артистки НРБ. Із 1961 року була членом БКП.
Connections
This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.