Тарас Кравцов
Тарас Кравцов — радянський і український музикознавець, композитор і педагог. Народився 22 жовтня 1922 року в Харкові, помер там само 2 вересня 2013 року.
У 1940 році закінчив харківську середню школу № 133 і вступив на фортепіанне відділення музичного училища. У 1952 році закінчив історико-теоретичний факультет Харківської консерваторії, де вивчав теорію музики у класі професора М. Д. Тіца. Того ж року почав викладати в консерваторії, а згодом — в університеті мистецтв, де працював до 2013 року. Обіймав посади декана, доцента й завідувача кафедри теорії музики; з 1992 року був професором.
Кравцов досліджував теорію музики. У 1963 році захистив кандидатську дисертацію, а в 1989 році — докторську на тему «Гармонічна інтонація». Серед його праць — монографія «Гармонія в системі інтонаційних зв’язків», дослідження гармонії та поліфонії у творчості А. Штогаренка, а також праці про романси С. Рахманінова на вірші Т. Шевченка. У 2004–2006 роках очолював спеціалізовану вчену раду із захисту дисертацій при Харківському університеті мистецтв.
Як композитор створював кантати, хорові цикли, пісні та обробки народної музики. Серед його творів — кантата-дума «На могилі Шевченка», кантата-поема «Червона зима», цикл «Весна, і сонце, і пісні», «Хорові акварелі» та варіації на українську тему. Кравцов мав звання заслуженого діяча мистецтв України й був лауреатом премії імені І. І. Слатіна.