Тетяна Чередниченко (1955–2003) — російська науковиця-музикознавиця, культурологиня, критикиня та журналістка. Народилася 1 вересня 1955 року, померла 28 листопада 2003 року.
Після закінчення Центральної середньої спеціальної школи при Московській державній консерваторії імені Петра Чайковського навчалася на теоретико-композиторському факультеті, а згодом — в аспірантурі тієї самої консерваторії. У 1980 році захистила дисертацію з філософських наук про структуру художньої оцінки на матеріалі музичної критики. У 1989 році здобула ступінь докторки мистецтвознавства, захистивши працю про тенденції західної музичної естетики та методологічні парадокси науки про музику.
Чередниченко брала участь у відновленні за архівними джерелами класичних опер: «Князя Ігоря» Олександра Бородіна, «Життя за царя» Михайла Глінки та різдвяної драми «Комедія на Різдво Христове» Димитрія Ростовського. Ці постановки відбулися у Вільнюській опері, Великому театрі та Московському камерному музичному театрі. Вона також готувала ритмічно відповідні переклади німецької й англійської поезії для видань вокальних творів Бетховена та Шуберта.
Авторка понад трьохсот статей, нотаток і рецензій. Підготувала низку статей для «Музичного енциклопедичного словника», зокрема працю про музичний твір. Серед її книжок — «Тенденції сучасної західної музичної естетики», двотомник «Музика в історії культури» та «Музичний запас. 1970-ті. Проблеми. Портрети. Випадки».
У 1993–1998 роках була авторкою та ведучою телевізійного проєкту «Лексикон історії культури», а в 1989–2001 роках виступала запрошеною експерткою в телерадіопрограмах. Із 1999 року входила до редакційної колегії журналу «Новий світ». У 1996 році отримала премію та диплом за найкращу публікацію в рубриці «Публіцистика» цього журналу, а 2000 року — Патріаршу різдвяну грамоту.