Тетяна Гайдамович — радянська музикантка-віолончелістка, педагогиня, науковиця та музично-громадська діячка. Народилася 6 травня 1918 року в Москві. Була докторкою мистецтвознавства й професоркою Московської державної консерваторії імені П. І. Чайковського.
Навчалася гри на віолончелі в музичній школі імені Гнесіних у класі Л. В. Ростроповича. 1941 року закінчила струнне відділення Музичного училища імені Гнесіних, де навчалася в класі А. Я. Георгіана, а 1947 року — оркестровий факультет Московської консерваторії. Серед її викладачів були Г. С. Козолупова, А. Ф. Гедике та М. Н. Теріан. Навчання поєднувала з викладанням у музичних школах Москви.
У 1941–1947 роках була артисткою оркестру Державного академічного Большого театру. У 1941–2004 роках, із невеликими перервами, працювала в Московській державній консерваторії на викладацьких та адміністративних посадах, зокрема завідувала кафедрою й була деканкою оркестрового факультету. Серед її учнів — Володимир Співаков, Юрій Башмет, Тетяна Грінденко, Вікторія Постнікова, Богодар Которович та Фелікс Коробов. Загалом вона підготувала понад 600 концертмейстерів, солістів симфонічних оркестрів і педагогів.
Гайдамович досліджувала виконавське мистецтво й камерну музику. 1978 року захистила кандидатську дисертацію про Святослава Кнушевицького як виконавця й педагога, а 1994 року — докторську дисертацію «Російське фортепіанне тріо». Була авторкою понад 100 наукових праць, присвячених, зокрема, творчості Мстислава Ростроповича, Святослава Ріхтера, Давида Ойстраха, Леоніда Когана, Юрія Янкелевича та Давида Шафрана.
1979 року їй присвоїли звання заслуженої діячки мистецтв РРФСР. Також вона отримала Золоту медаль Фонду Ірини Архипової, почесний знак «Золотий Аполлон» Фонду імені П. І. Чайковського та Премію Москви в галузі літератури й мистецтва. Померла 12 листопада 2005 року в Москві; похована на Новодівичому кладовищі.
Організації
1