Теодор Бубек
Теодор Бубек — російський органіст, композитор і педагог німецького походження. Народився 27 січня 1866 року у Штутгарті в родині музичного педагога й диригента Крістофа Фрідріха Бубека; його брат Готхольд Бубек був органістом і хормейстером. Теодор навчався у Штутгартській консерваторії, а згодом закінчив Московську консерваторію: 1895 року — органний клас Л. І. Беттінга, а 1898-го — клас композиції Сергія Танєєва та Михайла Іполитова-Іванова.
Після навчання Бубек виступав як органіст. Він працював органістом реформатської церкви в Москві, викладав фортепіано в ліцеї цесаревича Миколая та давав приватні уроки. 1905 року в Парижі брав уроки у Шарля-Марі Відора. У 1905–1909 роках викладав орган і композицію в Московській консерваторії як доцент, а 1909 року отримав звання професора. Також працював музичним критиком московської німецької газети.
Бубек писав фортепіанні й органні твори, романси та оркестрову музику. Серед його творів — симфонічна поема для оркестру й органа «Сестра Беатриса», виконана 1908 року, полонез для оркестру, медитація та фантазія і фуга фа-дієз мінор для органа, а також романси на слова Михайла Лермонтова й Галини Галини. Помер у Москві 30 грудня 1909 року (12 січня 1910 року) від запалення мозку; похований на Введенському кладовищі.