Валентин Борисов
Валентин Борисов (повне ім’я — Валентин Тихонович Борисов; 20 липня 1901, Богодухів — вересень 1988, Харків) — український радянський композитор, професор, музично-громадський діяч і педагог, заслужений діяч мистецтв Української РСР. Був одружений з музикознавицею Ліною Тюменєвою. Помер у віці 87 років від раку гортані.
1927 року закінчив Харківський музично-драматичний інститут за класом композиції у Семена Богатирьова. Працював музичним редактором Українського та Харківського обласного радіо, відповідальним секретарем обласної організації Спілки композиторів України. Під час перебування в Дагестані у 1941–1942 роках керував музичним відділом Комітету у справах мистецтв, був художнім керівником концертного бюро та завідував музичною частиною лялькового театру в Махачкалі. У 1942 році переїхав до Ташкента, де написав симфонічну «Поему про Батьківщину».
1944 року повернувся до Харкова й викладав у Харківській консерваторії композицію, інструментування та читання партитур; працював викладачем, доцентом і виконувачем обов’язків професора. У 1944–1948 роках очолював правління Харківської організації Спілки композиторів України, а в 1944–1949 роках був ректором Харківської консерваторії. Від 1973 року завідував кафедрою композиції та інструментування Харківського інституту мистецтв, від 1977 року — професор. 1971 року йому присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв Української РСР.
Творчість Борисова охоплює симфонічну й камерну музику, хори, пісні, обробки народних пісень і музику до театральних постановок. Для його письма характерне оригінальне, яскраве й колоритне оркестрування. Серед симфонічних творів — «Чотири українські пісні» (1953), Симфонії № 1 (1957), № 2 (1963) і № 3 для струнного оркестру (1978), ода «Пам’яті полеглих» (1967), два концерти для фортепіано з оркестром (1973, 1979) та «Музика для струнних» (1977). Написав кантату «Народне свято» (1952), ораторію «Весілля» (1973), три квартети та Прелюдію і фугу на українську й російську народні теми для фортепіано (1954).
У Харкові на будинку на вулиці Культури, 3, де композитор жив і працював, встановлено меморіальну дошку.