Валерій Павлович Афанасьєв — російсько-французький піаніст і диригент, прозаїк, поет, есеїст. Народився 8 вересня 1947 року в Москві.
Навчався в Московській консерваторії у Еміля Гілельса та Якова Зака. У 1968 році здобув перемогу на Міжнародному конкурсі імені Баха в Лейпцигу, а в 1972 році — на Конкурсі імені королеви Єлизавети в Брюсселі.
Після другої з цих перемог, під час гастролей Бельгією, він ухвалив рішення не повертатися до СРСР. Згодом отримав бельгійське громадянство. Нині мешкає у Франції, у Версалі.
Широку популярність Афанасьєв здобув у 1980-х роках завдяки музичному партнерству з Гідоном Кремером. У його репертуарі особливий інтерес становлять твори Бетховена і Шуберта, які він виконує з надзвичайною експресією.
Окрім виконавської діяльності, Афанасьєв активно працює як літератор. Йому належать вісімнадцять романів, із яких десять написані англійською мовою, а вісім — французькою; вони були опубліковані у Франції, Росії та Німеччині. Він також створив чотирнадцять циклів віршів англійською мовою та шість поетичних циклів російською.
Афанасьєв є автором збірки коментарів до «Божественної комедії» Данте, дев’яти лекцій про музику французькою мовою та кількох театральних п’єс, у яких одночасно виступає і як актор, і як піаніст. У Росії були опубліковані його поетичні збірки «Вірші-2008», «Вірші-2010» і «Вірші-2012».