Валерій Борисович Васильєв (21 листопада 1927 — 3 червня 2001, Санкт-Петербург) — радянський і російський піаніст та педагог, заслужений артист РРФСР. Він навчався у видатних музикантів Генріха Нейгауза та Павла Серебрякова, що визначило високий рівень його виконавської та педагогічної школи.
Від 1951 року Васильєв був артистом Ленінградської філармонії, а з 1957 року — Ленконцерту. Вів активну концертну діяльність, зокрема гастролював за кордоном. У професійному середовищі його особливо відзначали як блискучого інтерпретатора музики Ференца Ліста.
Серед його конкурсних досягнень — перша премія на Міжнародному конкурсі музикантів-виконавців у Празі 1950 року та звання лауреата Міжнародного конкурсу піаністів імені Ференца Ліста в Будапешті 1956 року. У 1965 році йому було присвоєно звання заслуженого артиста РРФСР.
Поряд із концертною діяльністю Валерій Васильєв багато років займався викладанням. Із 1950 року він працював у середній спеціальній музичній школі при Ленінградській консерваторії, нині ССМШ імені М. А. Римського-Корсакова при Петербурзькій консерваторії. Серед його учнів — Софія Ялишева та Павло Єгоров, що засвідчує його помітний внесок у розвиток піаністичної освіти.