Варвара Зарудна
Варвара Зарудна — оперна співачка з ліричним сопрано та музична педагогиня. Народилася 5 (17) грудня 1857 року в Катеринославі. Після навчання в Харківській гімназії 1876 року вступила до Харківського музичного училища, де вокалу навчалася у К. Прохорової-Мауреллі.
У 1879–1882 роках Зарудна навчалася в Петербурзькій консерваторії, яку закінчила зі срібною медаллю. Її викладачами були Н. Ірецька, Георг Ніссен-Саломан і Костянтин Еверарді; методику останнього вона згодом застосовувала у власній педагогічній роботі. Ще студенткою виступала на домашніх концертах Олександра Бородіна, Володимира Стасова, Миколи Римського-Корсакова, Мілія Балакірєва та Цезаря Кюї. За свідченнями музичних джерел, Бородін ураховував її вокальні дані, створюючи партію Ярославни в опері «Князь Ігор».
Після закінчення консерваторії співала в Києві, Харкові, Тифлісі, Іркутську, Казані, Калузі та в Маріїнському театрі в Петербурзі. У Тифлісі працювала в 1883–1893 роках, а деякі арії виконувала грузинською мовою. Виступала як в оперних виставах, так і на концертах; її репертуар охоплював оперні арії, симфонічні твори й народні пісні, зокрема українські. Серед виконаних партій — Тетяна в «Євгенії Онєгіні», Марія в «Мазепі», Антоніда в «Житті за царя», Ярославна в «Князі Ігорі» та Мікаела в «Кармен». Вона була першою виконавицею партій у операх «Руфь» і «Азра» Михайла Іполитова-Іванова.
З 1883 року Зарудна викладала вокал у Тифлісі й разом із чоловіком, композитором і диригентом Михайлом Іполитовим-Івановим, брала участь в організації місцевого музичного училища. У 1883 році вони одружилися. У її класах навчалося близько сорока учнів; разом зі студентами вона готувала оперні вистави та окремі оперні сцени. Зарудна також викладала в Московській консерваторії: у 1893–1924 роках, з 1903-го як професорка, а з 1914-го — як заслужена професорка. 1917 року подружжя організувало при консерваторії Вокальну студію імені Петра Чайковського, де ставили опери Моцарта, Римського-Корсакова, Мусоргського та Чайковського.
Іполитов-Іванов присвятив Зарудній оперу «Ася» та романс «Ельзаська балада». Вона видала листування з Петром Чайковським. Серед її праць — рукопис «Про спів, викладання й оперну справу» (1921) і нотатка «Мистецтво співу» (1924–1925). Померла 14 березня 1939 року в Москві.