Василь Орлов
Василь Орлов (1857–1907) — російський хоровий диригент і педагог. Він був одним з ініціаторів та організаторів Всеросійського товариства діячів хорового мистецтва.
Народився в селі Нікольському Московської губернії. У дитинстві співав на церковних службах разом із батьком і трьома братами. Від восьми років навчався в Заіконоспаському духовному училищі в Москві, але за рік залишив його через нестачу коштів і заробляв співом у приватних духовних хорах. 1869 року його прийняли до Синодального хору та училища, де він навчався церковного співу, гри на скрипці й теорії музики.
Після закінчення Синодального училища 1874 року Орлов вступив до Московської консерваторії, де навчався гри на фаготі. У 1876–1878 роках вивчав гармонію під керівництвом Петра Чайковського. Консерваторію закінчив 1880 року зі званням вільного митця.
Після навчання Орлов провадив педагогічну, просвітницьку й диригентську діяльність. У 1880–1897 роках викладав спів у Єлизаветинському училищі, а в 1884–1893 роках працював в училищі ордена святої Катерини. У 1882–1886 роках був регентом духовно-співочої капели Російського хорового товариства та керував хором Московського університету. Від 1886 року очолював Синодальний хор, а від 1901-го був директором Синодального училища й диригував концертами об’єднаного церковного хору Москви. Також викладав хоровий спів в Усачовсько-Черняєвському училищі та п’ятій чоловічій гімназії.
Помер у Москві 1907 року.