Василь Петров

Василь Родіонович Петров — російський і радянський співак-бас, народний артист РРФСР. Народився 28 лютого (12 березня) 1875 року в селі Олексіївка Харківської губернії, у родині сільського кравця. Початкову освіту здобув у двокласній школі, а згодом навчався у Вовчанській учительській семінарії.

У дитинстві почав грати на скрипці й досяг помітних успіхів, однак через випадкове ушкодження пальця був змушений залишити заняття музикою. Шукаючи заробітку, вступив до архієрейського хору — спочатку в Харкові, потім у Таганрозі. У 1895 році його запросили до української оперної трупи Суходольського, яка гастролювала в Таганрозі.

Через три роки Петров вступив до Московської консерваторії у клас співу А. І. Барцала. У 1902 році закінчив консерваторію й того ж року дебютував у Большому театрі. Відтоді й до 1937 року був його солістом, виконуючи всі партії першого баса. Виступав разом із Ф. І. Шаляпіним, А. В. Неждановою та іншими відомими співаками.

Петров вважається одним із найбільших представників російського вокального мистецтва. Він мав гнучкий, виразний голос широкого діапазону, у якому поєднувалися м’якість і краса звучання з потужністю та рідкісною для баса колоратурною технікою. У його репертуарі було понад 80 партій в операх російських композиторів; також він виступав як концертний співак і гастролював за кордоном.

Серед його відомих сценічних партій — Іван Сусанін в однойменній опері Глінки, Руслан у «Руслані і Людмилі», Досифей у «Хованщині», Мельник у «Русалці» Даргомижського, Мефістофель у «Фаусті» Гуно. У 1924 році йому було присвоєно звання заслуженого артиста Республіки. У 1925—1929 роках він був вокальним керівником Оперного театру імені К. С. Станіславського, а в 1935—1937 роках — Оперної студії Большого театру.

В останні роки життя займався педагогічною роботою в Музичному технікумі імені Глазунова. З 1933 року — народний артист Республіки. Помер 4 травня 1937 року в Москві. Похований на Введенському кладовищі.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.