Веніамін Савелійович Тольба — український радянський диригент, музичний педагог і скрипаль. Народний артист Української РСР (1957), лауреат Сталінської премії другого ступеня (1949).
Народився 30 жовтня (12 листопада) 1909 року в Харкові. У 1926–1928 роках навчався в Ленінградському центральному музичному технікумі у Петра Рязанова. 1932 року закінчив Харківський музично-драматичний інститут: композицію вивчав у Семена Богатирьова, диригування — у Якова Розенштейна. Також відвідував Вищі диригентські курси в Харкові, де навчався у Генріха Адлера.
Музичну кар'єру почав як скрипаль симфонічного оркестру Харківської Першої пересувної опери. Дебютував як диригент 1928 року. У 1931–1941 роках, із перервою, працював диригентом Харківської опери, а в 1944–1959 роках, також із перервою, — Київського українського академічного театру опери та балету імені Тараса Шевченка.
У 1932–1941 роках, із перервою, викладав у Харківській консерваторії. Від 1946 до 1973 року був викладачем Київської консерваторії імені Петра Чайковського; 1962 року здобув звання професора.
Сталінську премію другого ступеня 1949 року отримав за диригування оперною виставою «Іван Сусанін» Михайла Глінки. Був двічі нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора — 1960 та 1971 року. У фільмі «Зорі на крилах» (1955) виступив як диригент Оркестру Міністерства культури Української РСР.
Від 1944 року мешкав у Києві на вулиці Пушкінській, 21; на будинку встановлено меморіальну дошку. Помер 13 квітня 1984 року в Києві.