Вікторія Яглінг

1946 (Москва) — 2011 (Гельсінкі)

Вікторія Яглінг (1946–2011) — радянська віолончелістка, композиторка й педагогиня. Народилася в Москві, а з 1990 року жила й працювала в Гельсінкі. Була професоркою та заслуженою артисткою РРФСР.

Навчалася гри на віолончелі в музичних школах і училищі при Московській консерваторії, а згодом — на виконавському й композиторському факультетах Московської консерваторії. Її викладачами були Мстислав Ростропович, Дмитро Кабалевський і Тихон Хренніков. Музику почала писати 1952 року. У 1962 році дебютувала з оркестром у Великій залі Московської консерваторії, виконавши «Варіації на тему рококо» Петра Чайковського.

У 1969–1979 роках викладала гру на віолончелі в училищі при Московській консерваторії. Після перемоги на першому Міжнародному конкурсі віолончелістів імені Гаспара Кассадо у Флоренції того ж року розпочала активну концертну діяльність. У 1980–1990 роках була солісткою Московської філармонії, а також викладала в Інституті імені Гнесіних. Від 1990 року викладала в Академії імені Яна Сібеліуса в Гельсінкі, де була професоркою класу віолончелі. Проводила майстер-класи в низці країн і працювала в журі міжнародних конкурсів віолончелістів.

Серед її творів — два концерти для віолончелі з оркестром, соната для віолончелі та фортепіано № 3, перша сюїта для віолончелі соло, п’єси для дітей і три сонети для мецо-сопрано та фортепіано на слова Луїша де Камойнша. У 1982 році перша сюїта для віолончелі соло була обов’язковим твором другого туру Міжнародного конкурсу імені Петра Чайковського. Від 2000 року її твори видавало гельсінське нотне видавництво Fennica Gehrman. Записи її виступів і творів виходили на лейблі «Мелодія».

У 1969 році Яглінг здобула першу премію та спеціальний приз Антоніо Янігро на конкурсі імені Гаспара Кассадо, а в 1970 році — другу премію й срібну медаль на Міжнародному конкурсі імені Петра Чайковського. Її син, піаніст Віктор Шестопал, виступав із нею з 1988 року.

Організації