Віктор Третяков
Віктор Третяков — радянський і російський скрипаль, диригент і музичний педагог. Народився 17 жовтня 1946 року в Красноярську в родині військового музиканта.
У семирічному віці вступив до Іркутської музичної школи, де навчався гри на скрипці у Юхима Гордіна. Від 1954 року навчався у дитячій музичній школі Музичного училища при Московській консерваторії, а 1959 року перейшов до Центральної музичної школи при консерваторії, яку закінчив 1965 року. Згодом закінчив Московську консерваторію імені Петра Чайковського у 1970 році та аспірантуру при ній у 1973 році, навчаючись у класі Юрія Янкелевича. У 1966 році здобув першу премію Третього міжнародного конкурсу імені Петра Чайковського в Москві, що відкрило перед ним широкі гастрольні можливості.
Від 1969 року є солістом Московської державної філармонії. Як камерний музикант виступав зі Святославом Ріхтером, Мстиславом Ростроповичем та іншими знаними виконавцями. Разом із Юрієм Башметом, Наталією Гутман і Віктором Лобановим створив фортепіанний квартет, з яким регулярно концертував у європейських столицях. У 1983—1991 роках був головним диригентом Державного камерного оркестру СРСР.
У 1983—2001 роках викладав у Московській консерваторії імені Петра Чайковського: від 1983 року очолював кафедру скрипки, а від 1990 року мав звання професора. Від 1996 року — професор Кельнської вищої школи музики. Серед його учнів — Сергій Стадлер, Наталія Ліхопой, Іван Почекін, Ілля Калер і Данило Австріх. Третяков також проводить майстер-класи у різних країнах, був головою журі скрипкового конкурсу імені Петра Чайковського та входив до складу журі міжнародних конкурсів у Брюсселі, Ганновері й Гельсінкі.
Скрипаль є представником російської скрипкової школи. Він виступає як соліст і ансамбліст, бере участь у міжнародних фестивалях та гастролював у Великій Британії, Сполучених Штатах Америки, Німеччині, Австрії, Польщі, Японії, Нідерландах, Франції, Іспанії, Бельгії, країнах Скандинавії та Латинській Америці. Основу його репертуару становлять скрипкові концерти XIX століття, зокрема Людвіга ван Бетховена, Фелікса Мендельсона, Йоганнеса Брамса, Макса Бруха й Петра Чайковського; інтерпретації творів Дмитра Шостаковича та Сергія Прокоф’єва визнано взірцевими у виконавській практиці. Випустив понад 50 записів на лейблах «Мелодія», «Соні/Бі-Ем-Джі», «Лайв Класікс», «Олімпія» та «Бриліант Класікс».
Третяков — народний артист СРСР, лауреат Премії Ленінського комсомолу, Державної премії РРФСР імені Михайла Глінки, премії імені Дмитра Шостаковича та премії «Тріумф». Від 2021 року обіймає посаду президента — музичного керівника Асоціації лауреатів Міжнародного конкурсу імені Петра Чайковського.