Віталій Лорінов (при народженні — Віталій Миронович Фуксман; народився 3 березня 1938 року у Дніпропетровську) — радянський і російський композитор, літератор. З 1967 року був членом Спілки композиторів СРСР.
Після 1960 року жив у Кишиневі. У 1965 році закінчив Кишинівський інститут мистецтв у класі композиції Л. С. Гурова. Згодом продовжив музичну освіту в Московській консерваторії у класі Р. С. Леденьова, а потім знову працював у Кишиневі до 1988 року.
Серед його музичних творів — опера «Сцени з життя провінційного міста» за М. Є. Салтиковим-Щедріним та опера-містерія «Йов стражденний» за Старим Заповітом. Він також створив п’ять симфоній, увертюру і сюїту для оркестру, твір «Музика» для струнного оркестру з ударними та концерт для оркестру.
Лорінов є автором інструментальних концертів для скрипки, туби, віолончелі, гобоя і солюючої скрипки, квінтетів для дерев’яних і мідних духових, двох струнних квартетів, камерних ансамблів для різних оркестрових інструментів, інструментальних сонат, а також вокальних, хорових і фортепіанних циклів. Йому належать хори, романси, інструментальні п’єси та музика для естрадно-симфонічного оркестру.
Окрім музики, він виступав як літератор. Серед його літературних творів — «Повість про фронтове дитинство», «Сповідь одного року», «Очима сучасника», «Книга про життя» і «Діалоги із самим собою», що містять роздуми композитора. Оповідання та розділи зі «Сповіді одного року» друкувалися в щомісячному журналі сучасної російської літератури «Наша вулиця» у Москві.