В'ячеслав Овчинников

В'ячеслав Овчинников — радянський і російський композитор, диригент. Народний артист РРФСР (1986). Народився 29 травня 1936 року у Воронежі в родині офіцера, помер 4 лютого 2019 року в Москві; похований на Троєкуровському кладовищі.

Овчинников закінчив Музичне училище імені П. І. Чайковського, а 1962 року — Московську державну консерваторію імені П. І. Чайковського, де навчався у С. С. Богатирьова. Після цього вступив до аспірантури до Т. М. Хренникова, а диригування опановував у Л. М. Гінзбурга. Був членом Спілки композиторів СРСР з 1964 року і Спілки кінематографістів СРСР з 1967 року.

Серед великих сценічних творів композитора — опери «Маскарад» і «На зорі туманної юності», балети «Суламіф», «Війна і мир» і «Пісня пісень». Він також є автором чотирьох симфоній, кількох ораторій, зокрема «Пори року» та «Сергій Радонезький», а також сюїт і інструментальних п'єс. Його твори виконували колективи під керуванням диригентів А. Гаука, А. Жюрайтіса, М. Д. Шостаковича; за свідченнями, на прем'єрі Першої симфонії під орудою Гаука публіка вимагала повторного виконання всього твору.

Овчинников був одним із помітних авторів музики для кіно, створивши музику більш ніж до сорока фільмів. Серед найвідоміших робіт — «Ковзанка і скрипка», «Іванове дитинство», «Перший учитель», «Війна і мир», «Дворянське гніздо», «Вони билися за Батьківщину». Він також написав нову музику до відновлених версій фільмів Олександра Довженка «Земля», «Арсенал» і «Звенигора».

Як диригент Овчинников записував не лише власні композиції, а й твори П. І. Чайковського, Моцарта, Бетховена та С. В. Рахманінова. За свою діяльність був відзначений орденом Трудового Червоного Прапора (1971), премією Ленінського комсомолу (1977) за пісню-кантату про будівельників БАМу та музику до фільму «Вони билися за Батьківщину», орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1996), а також Національною премією «Імперська культура» імені Едуарда Володіна (2010).