Вальтер Циммерман — германський ботанік, палеонтолог, біолог і викладач університету. Народився 9 травня 1892 року у Вальдюрні, помер 30 червня 1980 року в Тюбінгені.
Здобув чотири дипломи, навчаючись у Фрайбурзькому та Берлінському університетах, Мюнхенському університеті й Технологічному інституті в Карлсруе. У 1919–1925 роках викладав у Фрайбурзькому університеті, а в 1925–1960 роках — у Тюбінгенському. У 1930 році його обрали професором Тюбінгенського університету.
Його наукові праці присвячені систематиці, географії та філогенії спорових і квіткових рослин, еволюційній морфології, палеоботаніці й теорії еволюції. У 1930 році він сформулював теломну теорію походження судинних рослин і принцип гологенії. Того ж року застосував статистичний метод до вивчення викопних флор, щоб визначити кількісні співвідношення деревних порід у викопних рослинних угрупованнях і зіставити їх із сучасними. Особливу увагу приділяв еволюції ознак, а не таксонів.
Серед його відзнак — медаль Сергія Бубнова (1961) і медаль Фелікса фон Горнштайна (1967).