Євген Рапгоф
Євген Рапгоф — російський музичний педагог. Народився 13 (25) серпня 1859 року в Санкт-Петербурзі, помер 17 березня 1919 року в Петрограді. Його братом був музичний видавець і літератор Іполит Рапгоф; сином — Борис Рапгоф, а донька Марія була дружиною І. Ахрона.
1880 року закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію як піаніст, навчаючись у Володимира Пухальського та Карла Фан-Арка. Згодом удосконалював майстерність під керівництвом Лешетицького. Концертував у різних містах Росії.
Разом із братом Іполитом заснував у Санкт-Петербурзі «Вищі курси фортепіанної гри», що здобули відомість як «Музичні курси Є. П. Рапгофа», і багато років очолював їх. Від 1894 року також викладав у Миколаївському сирітському інституті. У 1888–1898 роках працював музичним критиком газети «Санкт-Петербургер Геральд».
Рапгоф уклав низку педагогічних збірників для навчання піаністів, зокрема шість випусків «Зібрання етюдів», шість випусків «Великої школи техніки» та збірник «Recueil des compositions classiques et modernes…», до якого ввійшло 200 фортепіанних п’єс. У останні роки життя викладав у 7-й районній школі музичної освіти.
Організації
1