Євген Станкович — радянський і український композитор та педагог. Він народився 19 вересня 1942 року у Сваляві.
Навчався в Ужгородському музичному училищі, а в 1962–1963 роках — у Львівській консерваторії імені Миколи Лисенка в класі композиції Адама Солтиса. У 1965–1970 роках вивчав композицію в Київській консерваторії імені Петра Чайковського у Бориса Лятошинського та Мирослава Скорика.
Як композитор працює з 1966 року. У 1970–1976 роках був редактором видавництва «Музична Україна». Від 1988 року викладає в Національній музичній академії України імені Петра Чайковського, де обіймає посаду професора й завідувача кафедри композиції. Також керував Спілкою композиторів України у 1990–1993 та 2004–2010 роках.
Станкович написав шість симфоній, дванадцять камерних симфоній, оперу «Коли цвіте папороть» і шість балетів. Серед них — «Ольга», «Травнева ніч», «Ніч перед Різдвом», «Вікінги» та «Володар Борисфена». До його вокально-симфонічних творів належить Третя симфонія «Я стверджуюся». Він також створив камерно-вокальні й інструментальні твори та музику до шести театральних вистав і понад ста фільмів.
Його музику виконували в Канаді, США, Німеччині, Франції, Іспанії, Китаї, на Філіппінах і в країнах Східної Європи. Записи творів виходили, зокрема, на лейблах «Мелодія», «Аналікта», «Ей-Ес-Ві» та «Наксос». У 1992 році Станкович очолював журі Першого міжнародного фестивалю сучасної музики в Канаді, а в 1996 році був композитором-резидентом кантону Берн у Швейцарії.
Серед його відзнак — звання заслуженого діяча мистецтв УРСР (1980) і народного артиста УРСР (1986), Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (1977) за Третю симфонію, премія «Київська пектораль» (1999) за музику до балету «Вікінги» та звання Героя України (2009). У 2026 році йому надали звання «Національна легенда України».