Юрій Абдоков
Юрій Борисович Абдоков — російський композитор, педагог, професор Московської консерваторії, кандидат мистецтвознавства. Народився 20 березня 1967 року в Черкеську Ставропольського краю. У 1992 році закінчив Російську академію музики імені Гнесіних за класом композиції та оркестрування у Миколи Пейка, а 1994 року завершив там аспірантуру під керівництвом Бориса Чайковського. Викладати композицію почав ще в аспірантурі.
Від 1996 року викладає на композиторському факультеті Московської консерваторії, де веде індивідуальні класи композиції й оркестрування та курс історії оркестрових стилів. Створив і очолив кафедру композиції в Академії хорового мистецтва імені Віктора Попова у 2000–2007 роках. У 2000–2016 роках також був професором Московської державної академії хореографії, розробив курси музичної драматургії, композиції та оркестрування для балетмейстерів і аспірантів. Керує майстер-класами для молодих композиторів, диригентів і балетмейстерів, а також заняттями з обдарованими дітьми-композиторами.
Серед великих творів Абдокова — опери «Рембрандт» за драмою Дмитра Кедріна та «Світлорука» за давньокавказьким переказом, балети «Осінні етюди», «Таємні перешкоди» й «Архітектура звуку — Три поеми», три симфонії, зокрема симфонія «У час непомітного смутку» для великого оркестру і хору дискантів та симфонія для фортепіано і струнного оркестру. Він також написав оркестрові поеми, п’ять струнних квартетів, фортепіанний квінтет і музику для різних інструментальних складів, органа, віолончелі, клавесина, віоли д’амур і хору. Балет «Sombras ajenas» поставила трупа «Corella Ballet» Анхеля Корельї в Іспанії. У серпні 2016 року в Берлінському Концертхаусі відбулася світова прем’єра його «Хоральної постлюдії для альта з оркестром пам’яті Рудольфа Баршая».
Абдоков створював оркестрування та реконструкції старовинної музики. У 1996 році він оркестрував «Прелюдію-дзвони» Бориса Чайковського для великого симфонічного оркестру; посмертна прем’єра цього незавершеного твору відбулася 2003 року у Великій залі Московської консерваторії. Він редагував і готував до публікації неопубліковані твори Бориса Чайковського та Миколи Пейка, був художнім керівником прем’єр і перших світових записів творів Мойсея Вайнберга, Бориса Чайковського, Миколи Пейка та Георгія Свиридова. Як художній керівник і продюсер працював над понад десятьма компакт-дисками з рідкісною російською музикою; диск «Балакірев і російська народна пісня» номінували на премію «Греммі».
Автор понад ста наукових праць, статей, нарисів та анотацій з питань композиції, теорії й історії оркестру, оркестрових стилів і хореографії. Написав монографії «Музична поетика хореографії. Погляд композитора» (2009) та «Микола Пейко. „Виповнивши таємницю свою…”» (2020). У 2003 році отримав звання заслуженого діяча мистецтв Карачаєво-Черкесії, у 2008 році — відзнаку «Золотий пегас», а 2025 року став народним артистом Карачаєво-Черкеської республіки.