Юрій Серебряков

Юрій Серебряков

19392016
Born: ЛенінградDied: Санкт-Петербург

Юрій Павлович Серебряков — радянський і російський диригент, професор і музичний педагог. Народився 28 травня 1939 року в Ленінграді в родині піаніста й ректора Ленінградської консерваторії Павла Серебрякова.

У 1966 році закінчив Ленінградську консерваторію за класом оперно-симфонічного диригування у класі народного артиста СРСР Євгена Мравинського. Після закінчення консерваторії пройшов дворічне стажування в Ленінградській філармонії, а згодом ще два роки був асистентом Мравинського.

Він активно гастролював по СРСР і за кордоном, співпрацював із солістами Михайлом Вайманом, Борисом Гутніковим, Борисом Давидовичем, Мішею Майським, Мстиславом Ростроповичем, Жераром Буссьє Помьє, Михайлом Гантваргом, Павлом Серебряковим і Григорієм Соколовим. Під його керівництвом в оперній студії консерваторії були поставлені два балети — «Ікар» і «Болеро» Моріса Равеля, а також опера Андрія Кнайфеля «Кентервільський привид».

Паралельно він пройшов дворічне стажування у Великому театрі СРСР за спеціальністю диригента балету під керівництвом Альгіса Журайтіса. У 1964 році також знявся в ролі Петра Чайковського у фільмі «Страчені на світанку...»

Із 1977 до 1987 року Серебряков працював диригентом Симфонічного оркестру Держкіно СРСР у Москві. Під його керівництвом було записано музику більш ніж до 300 художніх і документальних фільмів, серед яких найвідоміші — «Сибіріада», «Кілька днів із життя І. І. Обломова», «Казка мандрів», «ТАСС уповноважений заявити…», «Спекотне літо в Кабулі». Він також записав платівку-гігант із музикою Едуарда Артем'єва до фільму «Сибіріада», випущену в Парижі фірмою «Le Chant du Monde».

Із 1963 року протягом кількох років керував Юнацьким камерним оркестром у СМШ при Ленінградській консерваторії та продовжував працювати з ним у консерваторії. Деякі учні, які грали в цьому оркестрі, згодом стали помітними музикантами, зокрема Ольга Мартинова, Михайло Гантварг, Міша Майський, Борис Пергаменщиков, Філіп Гіршгорн і Володимир Стопичев.

До 1977 року він викладав на кафедрі симфонічного диригування. Серед його учнів — Роман Мартинов, Аудрюс Лукошявічюс, Альвідас Раулавічюс, Євген Карасик і Микола Алексєєв. Останні тридцять років життя мешкав на колишній дачі батька в селищі Комарово під Петербургом.

Помер 15 січня 2016 року в Санкт-Петербурзі. Похований на Літераторських містках Волковського кладовища в Санкт-Петербурзі.