Олексій Муравльов

Олексій Олексійович Муравльов — радянський і російський композитор і музичний педагог. Народився 2 травня 1924 року в Тифлісі. Був заслуженим діячем мистецтв РРФСР, членом Союзу композиторів і Союзу кінематографістів, професором Російської академії музики імені Гнесіних. Лауреат Сталінської премії II ступеня 1950 року.

Походив із музично обдарованої родини. Його мати Євгенія В’ячеславівна навчалася в консерваторії в Тифлісі у Г. Нейгауза по класу фортепіано та у Н. Печковського по класу вокалу в Ленінграді, а батько, інженер-електрик за фахом, охоче музикував за фортепіано. У 1932 році Муравльова прийняли до Особливої групи обдарованих дітей при Ленінградській консерваторії, де він навчався гри на фортепіано у П. Ф. Лінде, а теорії музики та композиції — у Г. М. Римського-Корсакова. У 1938 році вступив до музичної школи-десятирічки при Ленінградській консерваторії, де серйозно почав займатися композицією під керівництвом А. П. Гладковського.

Під час евакуації до Свердловська вступив до консерваторії одразу на два факультети — композиторський і фортепіанний. Навчався композиції у М. П. Фролова, фортепіано — у Н. І. Голубовської, гармонії та інструментування — у В. Н. Трамбицького. У вісімнадцятирічному віці після виконання його струнного квартету навесні 1942 року був прийнятий до Союзу композиторів, ставши його наймолодшим представником. У ці ж роки виник задум фортепіанного циклу «Уральські скази» за мотивами Павла Бажова, над яким він продовжив працювати вже в Московській консерваторії, куди 1944 року був переведений до класу В. Я. Шебаліна.

У 1947 році за «Уральські скази» Муравльов отримав першу премію на конкурсі молодих композиторів у межах Міжнародного фестивалю демократичної молоді в Празі. Значним твором композитора стала симфонія-балада «Азов-гора», навіяна сказом Бажова «Дороге ім’ячко». Твір було завершено влітку 1944 року, а прем’єра відбулася 1945 року у Свердловській філармонії під орудою М. Павермана. За цей твір у 1950 році композиторові присудили Сталінську премію; у 1959 році «Азов-гору» неодноразово виконували у США під керуванням Л. Стоковського.

З 1950 року Муравльов активно працював у галузі кіномузики й написав музику майже до двохсот фільмів — художніх, документальних і науково-популярних. Серед відомих стрічок з його музикою — «Білий пудель», «Перше побачення», «Муму», «Дім з мезоніном», «Хмари над Борськом», «Чарівна лампа Аладдіна», «Семен Дежньов», а також телесеріал «Руїни стріляють…». Деякі кінематографічні теми отримували подальше життя в академічних творах: тема з фільму «Дім з мезоніном» майже без змін втілилася в «Елегії» для фортепіано, а одна з головних тем серіалу «Руїни стріляють…» стала поштовхом до створення концерту для дуету гусел з оркестром російських народних інструментів.

Як педагог Муравльов викладав з 1967 року в Московському державному інституті культури, а в 1972–2013 роках працював на кафедрі композиції та інструментування Російської академії музики імені Гнесіних. Він був почесним членом «Міжнародного Союзу композиторів — 21 століття». У 2014 році потрапив до «Книги рекордів Росії» як «найстаріший пишучий професійний композитор» і «найстаріший діючий професійний піаніст, що виконує власну музику».

Творчість Муравльова привертала увагу музикознавців, критиків і журналістів; його музиці були присвячені наукові праці та монографії. За оцінкою Тихона Хренникова, творчість композитора органічно пов’язана з класичними традиціями, насамперед російської музики, і фольклором, водночас залишаючись сучасною за духом та засобами виразності. Серед його державних відзнак, окрім Сталінської премії та звання заслуженого діяча мистецтв РРФСР, були орден Пошани та орден Дружби.

Помер 22 квітня 2023 року в Москві після тривалої хвороби на 99-му році життя. Похований на Лайковському кладовищі в Одинцовському міському окрузі Московської області.

Connections

This figure has 1 connection in the Music Lineage catalog.