Олександр Давиденко
Олександр Давиденко — радянський пролетарський композитор. Народився 13 квітня 1899 року в Одесі в родині телеграфіста. У віці восьми років залишився круглим сиротою; вітчим віддав його до духовної семінарії, звідки майбутній композитор утік і почав самостійне життя.
У 1918–1919 роках навчався в Одеській консерваторії у класі Вітольда Малішевського. Згодом навчався у Харківському музичному інституті, а в 1922–1929 роках — у Московській консерваторії в класі Рейнгольда Глієра. Паралельно, у 1922–1924 роках, відвідував Хорову академію, де його педагогом був Олександр Кастальський. У 1929–1932 роках був аспірантом Московської консерваторії та викладав на її робітничому факультеті.
Від 1924 року Давиденко керував хоровими гуртками у робітничих клубах. У 1925 році організував Виробничий колектив студентів-композиторів Московської консерваторії «Проколл» і очолював його до 1929 року. Працював із самодіяльними виконавцями та великими хорами, залучав слухачів до хорового співу, створював обробки старих пісень і провадив музично-просвітницьку роботу, організовуючи хорові гуртки в різних місцевостях.
Його пісні мали успіх на естраді та часто звучали по радіо. Серед творів композитора — незавершена опера «1919 рік», опера «1905 рік», вокально-симфонічні фрагменти «Підйом вагона», хорові твори «Море люто стогнало» та «Робітничий травень», збірник чеченських пісень і мелодій, романси «Мати» й «Лист», сюїта на чеченські народні теми. Він також написав пісні «Кіннота Будьонного», «Перша кінна», «Гвинтівочка», «Чапаєвська» та «Сонце Першотравня»; остання була посмертно відзначена премією на конкурсі Наркомпросу. Давиденко здійснив музичну обробку пісні «Маленький барабанщик», що увійшла до репертуару дитячих хорів.
Від 1923 року до смерті жив на Арбаті в Москві. Помер 1 травня 1934 року в Москві. Похований на Новодівочому кладовищі; під час похорону хор студентів Московської консерваторії та учасників самодіяльності виконав його пісні.